Сьогодні був черговий шкільний день
Ти любиш працювати за комп’ютером?
- Я сиджу за ним цілий день.
- А ти знаєш, скільки часу можна за ним працювати?
- Скільки?
- Дітям можна працювати не більше двох годин.
- А чому так мало?
- Ти не помічаєш, але він шкодить твоєму здоров’ю. Втомлює очі.
- Так. Лікар сказав, що мій зір погіршується.
- А ще комп’ютер забирає у тебе багато часу.
- Так. Час летить дуже швидко. Іноді я забуваю зробити домашнє завдання.
- Та й спілкуєшся ти менше. Можеш втратити друзів.
- Невже? Це погано.
- Бачу, що ти мене зрозумів.
- Так. Дякую за добру пораду. Сьогодні я не сидітиму довго за комп’ютером. Краще піду провідати Андрійка. Бувай!
- Бувай!
А Васька слушает да ест.А воз и ныне там.А вы друзья как ни садитесь, все в музыканты не годитесь.А король-то — голый.А ларчик просто открывался.А там хоть трава не расти.Авось да небось.Аз, буки — бери указку в руки, фита, ижица — плетка ближится.Аз, буки и веди страшат как медведи.Азбука — к мудрости ступенька.Азбука — наука, а ребятам — бука.Азбуку учат — во всю избу кричат.Алтынного вора вешают, а полтинного — чествуют.Аппетит приходит во время еды.Апрель с водой — май с травой.Аще бы и в Орде, только бы в добре.Баба с возу — кобыле легче.Бабка надвое сказала.Бабы каются, девки замуж собираются.<span>Баран да овца — начинай с конца.</span>
Загадка-це дуже важлива частина нашого (не помню как детство на украинском,вроде)дитячого року(пусть будет.Вона грає важливу роль,тільки з її великої допомоги ми починаємо розуміти усі тяжкі ситуаціі своєго життя.Ще у малому ріці мами,або татки задають нам цікаві розумові задачки,щоб развити силу розуму.Без неї мір був би не цікавим та глупим!!!
Ну как-то так,простите за ошибки!
Ще один тип характеру — Стефко Вус. За допомогою художніх деталей, фрагментів авторської розповіді, нанизаних одна на одну подій-ситуацій (як, наприклад, випадок із сорокою, розмови з сестрою та колишньою вчителькою) читач дізнається про весь пройдений підлітком шлях. Його поведінка зумовлена середовищем, яке змушує оздоблюватись, «наїжачуватись», щоб таким способом захищатися від жорстокості світу. Внутрішньо Стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом. Він живе у своєму світі спогадів про бабусю Олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п’яницею. Проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей — особливо гостро постає сьогодні
