I. Творчість І. Карпенка-Карого у контексті розвитку української драматургії й театру кінця XIX ст. (Відомий драматург І. Карпенко-Карий стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах він звертався до соціальних проблем і суспільних відносин. З нещадною правдою він показав нові зміни на селі, зобразив позитивні і негативні риси своїх персонажів, висміяв прагнення до наживи і швидкого збагачення.)
<span>II. Трагічні та комічні мотиви п'єси "Сто тисяч". (І. Карпенко-Карий майстерно показав, як жадібність головного героя, його нестримне прагнення до збагачення навіть нечесним шляхом, призводять до комічних, а часом і драматичних ситуацій. Отримавши від жида-шахрая папірці замість фальшивих грошей, Герасим Калитка мало не вкоротив собі віку.) </span>
<span>1. "...і все то гроші, гроші, гроші...". (Калитка добре розуміє, що вся його земля — то є гроші, але прагнення якнайшвидше здобути гроші штовхають його на сумнівні шахрайські угоди. Жадібність настільки затьмарила йому очі, що він як заможний хазяїн, не прорахував усі ризики майбутньої афери. У дрібницях він хитрий і обережний: послав свого кума Савку поміняти в казначействі нібито фальшиві гроші, отримані від єврея. Проте в головному — довірливий і обмежений. До того ж він не хазяїн свого слова. Видаючи доньку заміж, він одурив сватів, пообіцявши п'ять тисяч карбованців, а відбувшись худобою. Зятеві нахабно зауважив: "Обіцянка — ця-цянка, а дурневі радість".) </span>
<span>2. Жадібність, що обернулася крахом. (У народі кажуть, що на кожного шахрая знайдеться ще більший шахрай. Єврей Невідомий виявився хитрішим і спритнішим, ніж Герасим Калитка. Сільський багатій залишився без грошей, без надії прихопити собі новий ласий шматочок землі. Щоправда, є у цьому й позитив. Герасим на радість синові й дружині дозволив Роману одружитися із працьовитою наймичкою Мотрею.) </span>
<span>III. Правда життя, як вона є. (Понад століття п'єси Івана Карпенка-Карого мають незмінний успіх. Проблеми, які порушив автор, актуальні і сьогодні. Від комічного до трагічного — один крок. Адже тема грошей — одвічна тема. І стоятиме вона гостро у контексті людських стосунків, допоки існуватимуть грошові відносини.)</span>
Гоголь у Ревізорі висміює такі негативні явища: казнокрадство, грошолюбство, хабарництво, безкарність. В сучасному суспільстві існує багато таких людей, які беруть хабарі і дозволяють це робити іншим. В нашому житті без цього ніяк не обійтись. Гоголь у своєму творі висміює чиновників, які роблять безлад у своїй країні та беруть хабарі.
Народився 27 серпня 1856 р в с.Нагуєвичах, що на Львівщині, у родині коваля. Відомий письменник, літературознавець, перекладач. Доктор філософії(1893) , член Наукового товариства ім. Шевченка(1899), почесний доктор Харківського університету(1906)
Навчався у сільській школі Ясениця-Свльна(1862-1864), а потім у школі при монастирі Дрогобича(1864-1867)
Після закінчення Дрогобицької гімназії(1875) стає студентом філосовського факультету Львівського університету .
Найвідоміші твори: поетичні збірки "З вершин і низин", "Зів'яле листя"; поеми"Мойсей", "Іван Вишенський"; повісті "Захар Беркут" , "Перезремні стежки"; драма "Украдене щастя"
Помер 1916 року у м. Львові.
Проблему кохання та сімейного щастя,проблема батьків та дітей,виховання,народної моралі
Это зарубежная литература
1) Бо в мати Ернета ( Анстазі де Ресто) погана репутація, і в нього не було великі статків за плечима
2) Дервіль
3) Працював лихварем, був багатим, але ніколи не вихвалявся цим
4) Ненавидів, не спілкувався, але в кінці роману відписує своє багатство дальній родичці - "Вогник"
5)
6) Діамант
7) Гобсек дає гроші Дервілю на покупку адвокатського бюро, а Дервіль працює безкоштовно на Гобсека
8) Обережність
9) Граф де Ресто
10) Вона спалила розписку про спадок
11) Ні, Ернест де Ресто отримав свій спадок
12) Віконтеса дозволила їм бути разом