Ми живемо в суспільстві, де кожного для трапляється чи то якась несподіванка, неприємна чи радісна подія. Сила кожного народу - в єдності. Була б це війна, щастя, успіх, народ повинен бути разом. <span>Гарним прикладом єдності є громада тухольців. Громада Захара Беркута - звичайні люди, які одержали перемогу. Захар Беркут говорив : "Доки ви будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Дійсно, ці слова є філосфськими. І ми повинні брати приклад з такого народу! або </span>У повісті «Захар Беркут» Франко наголошує на необхідності загальнонародного єднання, вважаючи, що лише тоді можна досягти найвеличнішої мети.Сила народу в його єдності. Лише тоді, коли ми разом — ми є великою, майже непереможною силою. З історії ми бачимо, що, лише об’єднавшись в одне ціле, можна здолати будь-якого ворога, навіть найсильнішого. Саме так вважає герой повісті Захар Беркут, палко говорячи тухольцям свої останні слова: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас». І це дійсно так, адже вони захищають свій «дім» від нападників, а значить, їх сила збільшується в декілька разів. У скрутну хвилину вся громада об’єдналась заради єдиної і величної мети, люди не зважали на загрозу своєму життю, не звертали уваги, що їх, може, чекає попереду смерть: «Товариші, сміло до останнього бою!».Мужні тухольці перемогли в цій битві з чисельними татарськими військами. Звичайно, що події, зображені у творі, це лише невеличка частинка героїчних сторінок української історії, але на її прикладі ми бачимо, як важливо бути всім разом.<span>Наприкінці повісті Іван Якович Франко звертається до майбутніх поколінь із проханням не втратити здобутків наших пращурів, а навпаки, продовжувати справу відродження Батьківщини: «Давнє громадянство давно забуте… Чи не нашім дням судилось відновити його? Чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмираючи, говорив Захар, а бодай у досвітках тої щасливої доби? »</span>
Найкраще в житті, що дає змогу збагнути, що ти живеш – це твої вчинки. Не завжди ти робиш правильно, але все одно прагнеш до добрих дій, як би не було при цьому важко. Навіть зла людина прагне до добра, хоч якби не ховалася за маскою байдужості та негативу.
Одне прислів`я каже : «Зле тому, хто добра не робив нікому». На мою думку це й справді так. Адже зробивши добру справу, не тільки добре тому хто отримав, а й тобі на душі світлішає . Та не завжди людина розуміє позитивні вчинки, може к неї не було поряд потрібної людини котра б навчила його цьому. Але вчитися ніколи не пізно.
Гарні вчинки не завжди повинні бути глобальними, адже достатньо буває поступитися комусь місцем у транспорті, чи навіть зробити звичайний комплімент знайомій людині, або просто почати свій день з посмішки, це вже великий крок. Роблячи добрі справи пам`ятай, що вони до тебе повернуться, як бумеранг, це стосується також злих вчинків. Як кажуть, на добро добром й відповідають. Та не завжди так трапляється в житті, але люди завжди вірять в найкраще. Напевне саме віра в краще робить людину людиною.
Ответ: я вважаю що родина не просто цінність а справжній скарб і треба щоб у кожній родині панувала взаіморозуміння любов честність добро працелюбність віра у бога підтримка у напруженіші монети
Юрко вчинив дуже погано,адже забрав каченят від матері....каченята були непристосовані до життя в селі їм треба природа,та юрко цього не розумів.....
коли тося повернула каченят на річку матері качки небуло і каченята загинули....юрко накинувся на тосю та хлопці навпаки почали тосі допомагати бо зрозуміли шо юрко винен.