віршам Леоніда кисельова пританні ніжність, мрійливість, патріотизм. основними мотивами його творів є любов до Батьківщини, рідного краю, природи та всього живого. в поезії "катерина" виразно лунає незламний дух українства, а в "земля така гаряча ..." мир душі тта чистий світогляд. зазвичай про письменників, поетів, та й взагалі, будь - яких творців характеризують за їхніми надбаннями, дарами людству. тож і я за такою ознакою схарактеризую Л. кисельова як напрочуд уважного, з вразливим серцем та душею, але непоборним прагненням до кращого майстра слова .
Что написал? Срочно тоже нужно (
<span>Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “Гримить”. Структурна новизна його в тому, що картини природи й
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за допомогою паралелізму. Дві п’ятирядкові
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.</span><span>У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі –
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!</span><span>
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))</span>
Михайлик-добрий,розумний,начитанний,мрiйник,чесний,працьовитий,милосердний!
Письменник хотів сказати читачам, що хоч вже багато чого відкрито, ми повинні робити нові відкриття ще та ще. Бо на землі ще залишилося багато невідкритого й неразгаданого.
