Лірика Франка - це своєрідний прекрасний світ, що відбивав його інтимні переживання, але вона є також і зброєю у боротьбі проти ворогів українського народу.Громадянська поезія митця - це застигла стихія, буря, вир життя того часу. Читаючи збірки «З вершин і низин», «Мій ізмарагд», «З днів журби», ми відчуваємо, як поступово ця стихія оживає, підхоплює і заносить нас у саме вогнище подій минулого століття.Ліричний герой цих збірок займає активну, життєствердну позицію, він оптиміст:Я буду жити, бо я хочу жити! Не щадячи ні трудів, ані поту...(«Я буду жити...»)Це народний герой, його коріння з казок і легенд, з мрій українського народу. За народними уявленнями, силу, стійкість, непереможність людині дає її рідна земля. Так само вважає і поет:Земле, моя всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені!(«Земле, моя всеплодющая мати»)Але Франків «вічний-революціонер» не загрубів у боротьбі з труднощами, в нього не зникло почуття прекрасного: Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни...(«Не забудь»)Для Івана Франка життя має бути сповненим високого змісту, він відкидає пасивність, збайдужіння до всього: «Не дай заснуть в постелі безучастя... Не дай живому в домовину класться...» Проголошення саме такої життєвої позиції знайдемо у творчості багатьох українських митців.Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись,-писав Тарас Шевченко у вірші «Минають дні, минають ночі». Схожі рядки знаходимо й у Павла Грабовського:Уперед, хто не хоче конати, Статись трупом гнилим живучи!(«Уперед»)Згодом ствердження такої думки з'явиться у палких словах Василя Симоненка:Я хочу буть несамовитим, Я хочу в полум'ї згоріть, Щоб не жаліти за прожитим, Димком на світлі не чадіть!(«Я хочу буть несамовитим»)Справді, ліричний герой Івана Франка відчуває, що в нього «кров кипить і нутро все в огні, - вколо ж мур і неволя бліда!» Він чує в собі величезну, могутню силу:Против рожна перти, Против хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести.(«Semper idem»)Він бачить, що його народ, мов раб покірний, змирившись з недолею, догоджає кату. Іван Франко спонукає свого героя розбудити цю приховану силу - ось його головне завдання: Словом сильним, мов трубою, Міліони зве з собою...(«Гімн»)Образ духа сміливо несе між «народ похилий вольності слова!» Його мета - не лише збудити, розбурхати, а й порадити, навчити:Щастя не ждімо, Щастя не де, а в нас!(« Кожевникові») Учись, щоб був ти сильним мужем, Як засвітає день новий!(«Гринь Турчин»)Та найбільше мені імпонують завзяття й відвага, якими наділив свого героя поет: «Я не боюся хмари, зливи! Що мені вітер той бурхливий?..» («Анні П.»).Вражають Франкова вірність, відданість своєму народові. Синівську любов до нього ми знаходимо і в тих словах, де сарказм, із яким говорить ліричний герой, загострює наш біль і муку:Народе мій, замучений, розбитий,Мов паралітик той на роздорожжу,Людським презирством, ніби струпом, вкритий!(«Мойсей»)Та не змирилось із цим вироком серце Франкового героя: Та прийде час, і ти огнистим видом Засяєш у народів вольних колі...Ліричний герой громадянської лірики Івана Франка - це безмежна енергія, що, втілившись у віршах, віддає себе народові для подальшого його поступу. Наче заповіт наступним поколінням, звучать слова поезії Івана Франка:«Лиш боротись значить жить...»
Загадка Відгадка
П'ять братів: віком рівні, ростом різні. пальці
Що можна побачити із заплющеними очима? сон
Ношу їх багато років, а полічити не можу. волосся
Прозорий, мов скло, не вставиш у вікно лід
З лілки на гілку стриба, мов комашка, легка й моторна, проте не пташка. білка
Хто вміє на всіх мовах говорити? луна, відгомін
Сім братів, однакового міку, імена різні дні тижня
«Давно уже не было в мире писателя, который был бы так важен для своего народа, как Гоголь для России»,— утверждал Чернышевский, назвавший, как известно, целый период в развитии русской литературы гоголевским периодом. И действительно, творчество Гоголя оказало огромное воздействие не только на литературный процесс, но и на демократизацию общественного самосознания, объективно способствуя росту и укреплению освободительного движения в стране.
Детство и юность Гоголя прошли на Украине. Он рос в атмосфере, благоприятной для будущего писателя. Отец его увлекался театром и сам писал комедии на украинском языке. Недалеко было имение известного поэта и драматурга В. В. Капниста, автора знаменитой комедии «Ябеда». Вместе с родителями Гоголь не раз приезжал в дом Капниста, где бывали и многие будущие декабристы. Обучение в Нежинской гимназии высших наук также было важной школой для Гоголя не только в смысле чисто образовательном, но и в общественном. Возникшее в гимназии «Дело о вольнодумстве» явилось своеобразной проверкой его жизненных убеждений и отразилось впоследствии в его творчестве '. Здесь формировались взгляды Гоголя на литературу, искусство, народное творчество. И куда бы потом ни забрасывала Гоголя судьба (а путешествовал он много, годами жил за границей), он никогда не забывал Украину, образ пленительного и свободолюбивого народа, его богатейшую культуру, духовное величие, щедрость, талантливость, лукавый и тонкий юмор.
I розділ «Зоологія і комахи. «Відпустіть нас до бабусі» та II розділ «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом» аналіз Тема: зображення приїзду Сергія і його близького приятеля Митька до бабусі, з метою зібрання колекції комах. Ідея: уславлення щирої любові, поваги онуків до бабусі і засудження зневажливого ставлення до старих людей. (Василь Трош). Основна думка: «А хіба існує кращий відпочинок, ніж там, у селі, злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п’ятого класу»? Композиція І, ІІ розділів «Химера лісового озера» Експозиція: отримання літнього завдання хлопцями від учительки Ірини Семенівни — зібрати колекцію комах. Зав’язка: від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село. Кульмінація: роздуми діда Трохима про мету приїзду молоді до своїх бабусь. Розв’язка: смачно наївшись, хлопці вирішили піти погуляти на річку. III р. «Озеро. Змії люблять сіно», IV р. «Таємничий і — бр-р-р-р який страшний. Хороший хлопець. Нервові можуть далі не читати» Тема: зображення єдності людини і природи (подорож хлопців до озера, замилування красою довкілля, цікава таємниця водоймища). Ідея: возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, сміливості, винахідливості хлопців у виконанні завдання, яке вони дістали від шкільної вчительки, незважаючи ні на які страховиська. Основна думка: у природі є свої таємниці, які можна розкрити за умови її розуміння, гуманного і доброзичливого ставлення до неї. Композиція. Експозиція: подорож хлопців до озера; огляд куреня із сіна. Зав’язка: зустріч з Василем Трошем, який купався в озері; подарунок велосипедиста хлопцям (бурштиновий камінець). Кульмінація: розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері. Розв’язка: хлопці вирішують заночувати біля озера. V та VI розділи «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» Я. Стельмаха Тема: зображення дослідницької діяльності хлопців, якою вони захоплювалися, щоб дізнатися про історію виникнення чудовиська. Ідея: возвеличення працелюбності, наполегливості, прагнення до пізнання світу, довкілля, повага до книги, її мудрості. Основна думка: тільки в порозумінні, у спільній старанності, дружбі, взаємопідтримці, плідній праці можливо досягти бажаного результату. Композиція Експозиція: Сергій з Митьком вирішили записатися до бібліотеки і вивчати зоологію. Зав’язка: дослідження хлопців стосовно виникнення невідомого гігантського чудовиська. Кульмінація: Митькозавр Стеценка з Юрківки — назва невідомого чудовиська, що живе в лісовому озері. Розв’язка: сліди невідомої істоти на березі виявлені вдень і біля них вороняче пір’я. VII розділ «Операція «Курка» провалюється разом із дідом Трохимом» Тема: намагання хлопців за допомогою курки привернути увагу чудовиська, яке б потрапило до ями. Ідея: висміювання наміру хлопців щодо полювання невідомого звіра; засудження брехливості, улесливості, черствості. Основна думка: не можна ставати на шлях брехні заради власних потреб; завдавати шкоди оточуючим. Композиція Події розгортаються протягом одного дня. Експозиція: розповідь Митька про особливості полювання на тигрів та необхідність застосування цього методу для того, щоб спіймати чудовисько. Зав’язка: хлопці впіймали курку, викопали яму й очікували на появу невідомого звіра. Кульмінація: до ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим. Розв’язка: брехливе виправдовування перед дідом Трохимом, провал операції «Курка». IX розділ «Таємниця лісового озера» Тема: здійснення мрії Сергія і Митька — спостереження хлопців за Митькозавром закінчилося успішно, його було виявлено. Ідея: уславлення дружби, взаєморозуміння, наполегливості у прагненні подолати будь-які труднощі (Сергій і Митько); засудження хвалькуватості, хитрості, улесливості (Василь Трош). Основна думка: а) те, що було таємним, стає відомим; б) намагання Василем ошукати, налякати Сергія і Митька посприяло тому, що друзі захопилися зоологією і виявили брехуна. Композиція. Експозиція: події, що відбулися у дядька Гната з тромбоном; хлопці так і не виявили того, хто живе в озері. Зав’язка: Сергій з Митьком почули неясний рух коло самої води, а потім побачили щось «надзвичайне, неймовірне і дуже доісторичне»; рятування Василя. Кульмінація: велике викриття — Василь імітував життя чудовиська в озері. Розв’язка: подяка Сергія і Митька Василеві за те, що він влаштував їм чудові канікули і прищепив інтерес до зоології.
<u>характеристика:</u>
<span><em>"Добре в тебе серце, хлопче!"</em>
</span><em>"Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю"</em>
<em>"Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив"</em>
<em>"Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком"</em>
