<span>Підкорення космічного простору Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк відзначав: «Наявністю сучасних космічних технологій Україна заявляє про себе, як про одну з найпотужніших країн світу». З чого ж починалася дорога України в космос? Мабуть, з найдавніших уявлень народу про незвідані світи, які відбилися у писанках. Люди мріяли підкорити неосяжні простори космосу. У XIX столітті Микола Кибальчич виготовив проект повітроплавного приладу, який мав злітати за допомогою реактивного двигуна, міг рухатися в безповітряному просторі. Отже, наш земляк з Чернігівщини створив проект, який ліг в основу сучасного ракетобудування. Костянтин Ціолковський, російський учений, який походить із відомого козацького роду Наливайків, зробив великий внесок у розвиток космонавтики та літакобудування. Учений вивів нині широко відому формулу швидкості руху ракети, вперше у світі теоретично обґрунтував можливість польоту. Юрій Кондратюк — учений-винахідник — розробив ряд схем ракет для міжпланетних подорожей, запропонував створити станцію — супутник Місяця, розробив теорію реактивного руху, розглянув питання про паливо для ракет. Можна ще й ще перераховувати досягнення українських учених, які своїми розробками наближали час підкорення людиною простору ще в першій половині XX століття. Сергій Корольов — всесвітньо відомий учений з українськими коренями. Це завдяки йому здійснилася мрія людства про космічні польоти. Україна є одним із центрів розвитку космічної науки та техніки. У великих індустріальних містах створювалися конструкторські бюро, науково-дослідні інститути, численні підприємства, які й зараз працюють над проблемами космонавтики. Доречно згадати й українських космонавтів, які своєю працею знаменували прихід нової ери — ери космонавтики. Це Павло Попович, Георгій Береговий, Георгій Шонін, Анатолій Філіпченко, Георгій Добровольський, Георгій Гречко, Віталій Жолобов, Юрій Романенко, Володимир Ляхов, Леонід Попов, Леонід Кизим, Петро Климчук, Олександр Вікторенко, Анатолій Левченко. Але окремо хочеться зупинитись на постаті Леоніда Каденюка — першого космонавта незалежної України, який був льотчиком-випробувачем, космонавтом-випробувачем. Зараз Каденюк продовжує брати участь в експериментах з космобіології, готується до нових звершень у космонавтиці. Науковцями світу відзначена висока якість сучасних космічних розробок і технологій. Завдяки своїм досягненням у ракетно-космічній галузі Україна стала учасником реалізації важливих проектів XXI століття. Варто пригадати такі розробки, як «Морський старт» спільно з США, Росією та Норвегією, «Глобал старт». У цих проектах буде використана українська ракета-носій «Зеніт». У 1992 році Указом Президента України було створено Національне космічне агентство України. Саме в той час і була створена перша космічна програма незалежної держави. Однією з глобальних проблем є створення українського космодрому. Наші вчені запропонували понад 240 експериментів до здійснення міжнародної космічної станції. Отже, завдяки розвитку космонавтики світ дізнається про молоду незалежну державу. І від того, який внесок ми зробимо в розвиток науки, буде залежати її міжнародний авторитет.</span>
Усі добрі люди - одна сім'я
В другому класі був урок малювання. Діти малювали ластівку. Раптом у двері хтось постукав. Учитель відкрив двері і побачив заплакану жінку - матір маленької білокосої, синьоокої Наташі.
- Прошу вас, - звернулася мати до вчителя, - відпустити Наташу. Бабуся померла.
Учитель підійшов до столу і тихо сказав:
- Діти, прийшло велике горе. У Наташі померла бабуся. Наташа сполотніла. Очі її наповнилися сльозами. Вона схилилася на парту і тихо плакала.
- Йди, Наташо, додому. За тобою прийшла мама.
Поки дівчинка зібралася, щоб йти додому, учитель сказав:
- У нас теж сьогодні не буде уроків. Адже в нашій родині - велике горе.
- Це ж у Наталиній родині? - запитав Коля.
- Ні, у нашій людській родині, - пояснив учитель. - Усі добрі люди - це одна сім'я. І якщо хтось у нашій родині помер, ми осиротіли.
1) однорідні підмети: Любов, жертва і посвята тебе до слави доведуть. 2) Однорідні означення: Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м"яку, веселу, сиву воду... 3) Однорідні додатки: Хотів тих піль, тих лісів набрати якнайбільше в свої очі. 4) Однорідні присудки: А згори сипле та й сипле...витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт на срібне сито. (М.Коцюбинський) 5)Однорідні обставини: Тихі сосни мудро й величаво серед світу білого стоять.
Гуси-лебеді Вибравши двох або одного вовка, дивлячись по числу дітей, вибирають ватажка, того, який заводить, тобто починає гру. Всі інші представляють гусей. Ватажок стає на одному кінці, гуси - на іншому, а вовки в стороні ховаються. Ватажок походжає, поглядає і, як помітить вовків, біжить на своє місце, ляскає руками, кричачи: Ватажок. Гуси-лебеді, додому! Гуси. Пощо? Ватажок. Біжіть, летите додому, Коштують вовки за горою! Гуси. А чого вовкам треба? Ватажок. Сірих гусей щипати Та кісточки глодать. Гуси біжать, регочучи: «Га-га-га-га!» Вовки вискакують з-за гори і кидаються на гусей; яких спіймають, тих відводять за гору, і гра починається знову. Усього краще в гусей-лебедів грати на волі, в саду.
