Поширте частини безполучникового речення так,щоб між ними треба було поставити крапку с комою. 1.Хмара небо криє,сонечко не блисне,вітер вовком виє,дощ потоком висне.2.Відцвіли голубі матіоли,згасло літо на жовтих полях. 3.Реве та стогне Дніпр широкий,сердитий вітер завива.4.Листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори,на покірну красу умивання сонце дивиться сумно згори. 5.У долині село лежить,понад селами туман дрижить. 6.Сонце високо,косари далеко,коси дзвенять,коні пасуться.7.Знову цвітуть каштани,хвиля дніпровська б'є!
Під-префікс сніж-корінь н-суфікс ик-суфікс
між-префікс планет-корінь н-суфікс ий-закінчення
об-префікс говор-корінь нн-суфікс я-закінчення
Стояти,вмстояти,стоятимемо
7 березня 2014 року ми відсвяткували свято-Міжнародний жіночний день. Ми влаштували великий концерт, де дівчата мали протанцювати і проспівати пісню. Всього виступало троє класів: п'ятий, сьомий та дев'ятий. Всі виступили дуже гарно, але найкращими були п'ятикласники, хоч вони і були молодшими за своїх старших друзів. А після концерту всі пішли в їдальню на святковий стіл. Там подавали різні солодощі, а саме: морозиво, тістечка, фрукти, та інші... Після святкового столу хлопці дарували подарунки слабкій статі. Це були і квіти, і різні приємні та потрібні дрібнички. Цей день усім запам'ятався надовго...
<span>Настала зима. Ми вирішили піти до лісу. Ось переді мною казковий ліс. Лісова красуня стоїть посеред галявини, а на її гілочках лежить сніг. А ось молода берізка стоїть біля старого дуба з могутніми гілками. Білими шапками вкрилися яблуньки. Ось зі старого дуба на молоду берізку стрибнула маленька пухнаста білочка. Вона одягнена в сіру шубку. А ось заєць-біляк стрибнув на галявину і зник у кущах. На гілочках груші я побачила трьох червоногрудих снігурів і одну малесеньку синичку. Вони сиділи і чекали, коли прилетів горобець і приніс у дзьобі шматочок хліба. На снігу ми побачили сліди лисиці, а ось вона і сама з'явилась. Але, побачивши нас, зникла. </span>
