Озеро служить прихистком ще для Потерчат і чортика Куця. Його образ повністю запозичений із народної міфології разом зі всіма особливостями (нічні катання на цапові й таке інше). Потерчата— це русалки з народних балад, тобто втоплені нехрещені байстрята. Потерчата теж завдають людям «лиха, бо заманюють вогниками у трясовину. Їхні образи — а це у драмі бліді дітки в біленьких сорочечках — мимоволі викликають жаль. Вони не вибирали свою долю.
У кожного із нас своя домівка є своє місце це напевне дуже важливо тому що це наша Батьківщина кожна людина потребує цього потребую сім'ї і любові кожного дня помічаємо людей у яких немає свого дому вони мешкають на подвір'ї чесно теж дуже шкода але ми не Радимо ся тому що у нас є своя домівка на всього мали мало ми маємо берегти усе що в нас є.
Багато свят (9 травня , 8 травня деньматери ) и через 31 день лето
<span>Посѣяли дѣвки ленъ,
Посѣяли въ огородъ,
Во частенькій, во новой.
Повадился въ этотъ ленъ
Дѣтинушка, парень молодой;
Со льну цвѣтикъ сорывалъ,
Въ Дунай рѣчку побросалъ.
Дунай рѣчка не приматъ,
Ко бережку прибиватъ,
Ко бережку ко круту,
Ко желтому ко песку,
Ко сѣрому камешку.
Въ сѣромъ камнѣ искры нѣтъ.
Въ своей женѣ правды нѣтъ;
Въ чужой женѣ правда вся.
Куплю своей женѣ лапотки,
Чужой женѣ — башмачки;
Своей женѣ — костычокъ,</span><span>
</span>
Будь-кого , навіть сильного духом , загартованого у безкінечних подорожах чумака , могла б зламати постійна небезпека , туга за домівкою та сім"єю ,Але вони вистояли , зберегли традиції свого народу , Бо з ними завжди була вірна супутниця-пісня , завдяки якій линули думки туди далеко-далеко , де було тепло , радісно й затишно.....