Потому-что некоторые буквы имеют в себе два звука
<span>У столичному музеї Михайла Булгакова на Андріївському узвозі відкрито експозицію, присвячену вісімдесятиріччю одного з найвідомішйх романів двадцятого століття — «Майстер і Маргарита». Для цього є особлива нагода. Як відомо, Булгаков розпочав свою важку літературну працю над твором у 1928 році, а завершив у 1940-му. Київська виставка — певне просторове осмислення знаменитого роману.</span>Ще 1939 року в листі до свого київського друга, скрипаля Гдешинського, Булгаков написав: «Я повсякчас звертаюся до спогадів і був би вдячний, якби ти допоміг мені в них дещо з’ясувати. Це стосується в основному музики й книжок…»<span>Уявіть, музика й книжки — головні складники київської виставки, присвяченої Майстрові та його роману. Булгаков був справжнім знавцем музики, тому в музеї працюють над тим, як представити ще й музичний складник його літературних творів, зокрема «Майстра і Маргариту». Музика — мистецтво просторове, а виставкові зали булгаковського будинку — простір особливий…</span>Домінантою першого залу є унікальний білий рояль, з яким пов’язана одна з легенд музею. Гроші на нього збирали півтора року. Як правило, кожна людина жертвувала «на одну клавішу», їй видавали навіть «документ», який свідчив, що цей поціновувач літератури є дарувальником, меценатом. Цей білий рояль, зроблений для виставки в Парижі 1889 року, отримав там Золоту медаль. У нього немає номера. На роялі — надпис «Лоенгрін», а поряд автограф Булгакова. Один з улюблених композиторів Булгакова — Вагнер — пов’язав свого часу музику з міфом. На цьому перехресті й народилися відомі вагнерівські опери, які слухав Булгаков на початку минулого століття в Києві в Міському театрі.В іншому залі — письмовий стіл із безліччю «рваних» фотографій письменника. Вони наче пориваються злетіти від подиху вітру, але… залишаються на місці. Фазиль Іскандер написав: «Рукописи не горять там, де письменник сам згоряє над рукописом. У житті багато борців, які йдуть на Голгофу, але зупиняються перед самісіньким розп’яттям». Михайло Булгаков ішов до кінця.<span>Переважна більшість музейних експонатів — оригінали. Цікавим, наприклад, є один із документів, що нагадує про тривідсоткову позику, за якою можна було виграти раз на рік сто тисяч. Це саме та позика, завдяки якій Майстер і виграв свої сто тисяч. Перша професія Майстра — музейник. У своєму романі Булгаков і розповідає про те, що в музеях поширювали тривідсоткову позику і саме Майстрові й дісталася ця «фішка». Далі — відомо… Майстер виграє сто тисяч карбованців, на які купує підвальчик, де й пише роман про Понтія Пілата.</span><span>Усе своє життя Булгаков обожнював Київ. Однак шлях роману до киян був досить тривалим. Українське видання «Майстра і Маргарити» російською мовою вийшло друком у сімдесятих роках. А от перше видання роману українською мовою з’явилося лише три роки тому. «Майстер» був надрукований раніше вірменською, турецькою, на івриті.</span><span>408 слів За К. Константиновою</span>
Лена,что лучше осень или зима я уверена что ты та уж знаешь что лучше осень
-Катя, а я считаю что лучше зима
-Ну ,а я с тобой поспорю ведь всё такое красочное,красивое,а зимой всё белое и холодное
-Катя ,а я считаю что лучше зима!
-Нет осень!
Ой девочки привет !А я тут мимо шла .Чего спорите?
Катя-Карина что по твоему лучше осень или зима?
-Девочки!Лучше и то и другое ,все времена года хороши по разнгому!
Це були мои брати:лаврин Сергей,,,,,
З відокремленим означенням:Його,бідолашного,зовсім замучили.
З прикладкою:Завершенням ексурсії була Нова Каховка-славетне молоде місто.
