Ямб — у силабо-тонічному віршуванні, поширеному в українській поезії, це двоскладова стопа із наголосом на другому складі (˘ /). У метричному (античному) віршуванні — це двоскладова стопа, що має короткий і довгий склад (˘ ¯).
<span>Яких іще зазнаю кар?Якими нетрями ітимуШляхами з Риму і до КримуПід ґвалт і кпини яничар? (І. Світличний).</span>
Хоре́й, — в античному віршуванні — триморна двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складами.
<span>Тихо. Зорі потопаютьВ океані хмар і ночі,Понад хвилі грім гуркоче,<span>По каютах скрізь дрімають </span></span>
<em>Фізично сильний, самостійний, відповідальний, щедрий, мати твердий характер. </em>
Максим- син Захара Беркута, любить Мирославу, добрий, служив інтересами народу, допомагав батькові, мудрий, герой. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між слугами Максим Беркут усюди був однаковий, спокійний, свобідний, в руках і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводились з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялися і жартували з ним, а проте виповнювали його розкази точно, швидко і так весело та радо, немов і самі без розказу були би в тій хвилі зробили те саме. Боярська служба, хоч не такої рівної вдачі, далеко не так свобідна в поводженню, далеко похпніша з одних гордо висміюватися, перед другим низенько хилитися, все ж таки поважали Максима Беркута за його звичайність і розсудливість і хоч не без дотинків та жартів, таки робили те, що він казав. Він виявивив себе як бестрашнийлицар і вольовий начальник. Для нього рідний край, народ дорожчі від особистого життя.
Мирослава - дівчина-русинка, дочка боярина Тугара Вовка, її матір померла, тому Мирославу виховувала нянька (або проста селянка). Мирослава нічого не підозрювала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм. Дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нього. Вона дуже хвилюється коли Захар Беркут хотів розбити ворогів повністю, вбивши при цьому і свого сина, якого Мирослава щиро покохала. Вона добра і хоробра, відважна пішла ловити навіть дикого звіра.
Кожна людина може розповісти про кохання по різному .Адже скільки людей - стільки й думок .Для мене кохання -це найсвітліше почуття у світі . Це коли ти готовий на все за ради близької тобі людини , коли ти не можеш довго без коханої людини і тобі все одно скільки сварок у вас сталося , адже ви досі разом і це головне . Але кохання можна відчувати не тільки до людини , але й до тварин , улюбленої іграшки яку тобі подарували батьки на день народження ще в 5 років .Кохання може проявлятися до будь чого .И немає на світі людини яка б хоть раз в житі не відчула це найліпше почуття!
(там могут быть ошибки ,т.к. писала с телефона )
<span>Я помолюсь, и боль моя уйдёт,
И на душе рассеется тревога,
И снова станет ясным небосвод,
И в небеса откроется дорога.
</span><span>Молиться сладко сердцу моему,
В молитве я соединяюсь с Богом,
К Отцу иду навстречу своему,
Молитвы не бывает слишком много.
</span><span>Я помолюсь, и боль моя уйдёт,
И на душе рассеется тревога,
И днём, и ночью Друг желанный ждёт,
<span>Да просто жить я не могу без Бога.</span></span>
