Дочь семилетка пошла на луг и увидела там людей и все люди думали почему сено не косится рукой а дочь семилетка сказала это не возможно надо это делать косой потом идёт она и видит что люди спорят спрашивает она о чём вы спорите а они отвечают кто из нас сильнее а она отвечает так сразитись и они сразились и она сказала а вы вообще драться умеете они отвечают нет так тогда из вас никто не сильный и так весь день пришла семилетка домой вся уставшия домой так и она и жила !!!
Что такое порядок, и порядочный ли я? Часто приходится лежать и думать над своими поступками. Сегодня я подрался, вчера солгал, а сегодня и вовсе нагрубил. Сказать честно, судить себя трудно, хотя со стороны всегда все кажется на много легче. "В чем же правда?",- задал я себе вопрос перевернувшись на другой бок, холодным зимним вечером. "У всех своя правда"- стал успокаивать я себя. "Подрался, нуууууу... ведь он первый начал. И вообще... Я просто Наташку защитить хотел. Я ведь сделал все правильно?",- я спросил себя и задумался. Вот оно что выходит, у всех ситуаций есть 2 стороны, хорошая и плохая, драться - плохо, отстаивать правосудие - хорошо. Так всегда, людей на свете на столько много что себе не угодить. Сегодня ты для всех хороший, завтра плохой, в этом жизнь. Порядочность заключается не только в прилежной одежде, милой улыбке и строгой пунктуальности. Порядочен тот человек, в чьем сердце живет добро, вот и я "уличный хулиган" с добрым сердцем порядочный. Если вам так не кажется, вы присмотритесь, в каждом своя порядочность.
Гоголь н. в. в статье " в чем же, наконец, существо русской поэзии и в чем ее особенность" он писал: "его басни отнюдь не для детей... его притчи шло стояние народное и составляют книгу мудрости самого народа. звери у него мыслят и поступают слишком по-русски... всюду у него Русь и пахнет Русью
У статті дібрані основні цитати, котрі допоможуть вам охарактеризувати героя твору Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” діда Демяна (діда Михайлика). Даний матеріал можна використати для цитатної характеристики образу.
Дід Дем’ян — найстарший із родини Стельмахів. Добрий, розумний, працьовитий, веселий, відчайдушний, талановитий хазяїн, стельмах. Його поважали усі люди. Любив та цінував свою дружину. Чесно працював на своїй землі.
Цитатна характеристика.
• «Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем’ян, якого знав увесь повіт. Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти розкидає по них. Залізо й дерево аж співали у діда, поки сила не повиходила з його рук. Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого».
• «…Через те що мого діда знали по всіх довколишніх селах, йому не так просто було дійти до кінської торговиці — його одразу потягли в ті незаконні «дімки», де люди по-різному залишали свої гроші: одні набиралися за них веселощів, а інші — смутку. Дід саме був із тих, що купляють веселощі на душу, а рум’янці на вид».
• «Найдорожчим для бідного чоловіка є земля, вірна жінка і пісня».
• «З незвичайної делікатності дідуся дивувались і потроху посміювалися наші вуличани. Де ж це видно так жалувати в селянстві жінку, як жалував він? Коли дідусь пізно повертався з роботи чи заробітків, то шкодував будити свою дружину, а сідав на призьбі коло її вікна і отут, припадаючи росою, засинав до ранку. За це не раз його сварила бабуся. Дід обіцяв, що більше цього не буде, і знову робив по-своєму».
• «…Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда. Прокинувся він на світанку з хворобою в грудях. Її вже не змогли вигнати ні піч, ні парене зерно, ні добра чарка. Через три дні спочивав у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка і шавлі…»
Нос - сос -сок
тут - тот - рот
нитка - нотка - норка
