Провідний мотив пісні: торжество кохання, попри тимчасову розлуку молодої пари.
А віршовий розмір я не знаю (
<span>давалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? У мене небагато однодумців, тому що більшість любить яскраві, сонячні дні. А я люблю дощ завжди, у будь-який час року, ну хіба що взимку він мені не до вподоби. Але навесні, влітку й восени в мене навіть настрій піднімається, коли йде дощ. Тепло або холодно — мені все рівно. У теплу дощову погоду я люблю просто бродити вулицями, натягнувши на себе прозорий плащ або всього-на-всього під парасолькою. Якщо ж холодно і йде дощ, я вдягаюся і взуваюся тепліше, у що-небудь непромокальне, й із задоволенням виходжу гуляти. Правда, більше мені подобається бродити вдвох: з мамою, татом або з подругою і розмовляти про щось фантастичне, не про уроки й школу, не про те, з ким не поладили або що треба купити, а про який-небудь світ із прочитаних книг, де живуть не казкові, але незвичайні герої, де ростуть величезні, але обов'язково доглянуті ліси, і в них бродять не хижі звірі, а добрі мавпи й антилопи, зайці, лисички і ведмежата, ручні вовки, літають великі розумні птахи. Добре буває, коли дощ закінчується веселкою, начебто урочистий вогонь запалюється на небі. Люблю ще в дощову погоду сісти зручніше в кріслі й читати цікаву книгу, слухаючи шелест дощу. Тільки грозу не люблю й вітер — мені подобається дощова погода тиха, спокійна, доброзичлива. </span>
Основні проблеми порушені в повісті Ольги Кбелянської"Земля" актуальні у наш час тим, що більшість людей цінує матеріальні блага, а не сімейні, родинні, душевні цінноясті.
Земля важить більше людського життя. Життя брата, спокою батьків, щастя Анни, та життя її ненароджених дітей.
Але навіть смерть брата не дала Саві такої бажаної землі. А спокій він утратив.
Ще з дитинства його виховувала бабуся та матір, хоча друга частіше була роботі. В його характері формувалися поняття про добро і зло, він думав, що ніколи не буде злим. Але відсутність засобів до існування змінили його. Тепер він з доброго, уважного, миролюбивого перетворився на вбивцю, за зло. Третину свого дорослого життя він провів у крадіжках, потім почав потроху ставати на ноги, але знову нещастя: недостача коштів, крадіжки, вбивста, відрікання від матері з допомогою "друзів". Хоча завдяки правильному вихованню, все таки він повернувся на шлях істини, помирившись із матіррю, яка вже втратила надію, він відновив своє життя. Тепер це вже гарний хазяїн, син та чоловік.
