Хм...що ж таке мир? Мир- це хороші взаємини між людьми, особливо в родині. Таких сімей, як Кайдашева у наш час дуже багато. Невістка з свекрухою не можуть порозумітися, не можуть знайти спільної мови. Вони одвічні вороги. Чи настане колись мир у такій сім'ї? Звісно, настане, АЛЕ якщо хоч хтось один з них порозумнішає, викине ту злість і ненависть із серця та полюбить усіх довкола. Якщо, наприклад, невістка стане розумнішою, слухатиметься серця, то одна свекруха не зможе продовжувати цю війну, адже, все - таки, не буде з ким боротися.
Тоже треба це!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Тарас Григо́рович Шевче́нко — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф.Народився 25 лютого (9 березня) 1814[3] у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині село Звенигородського району Черкаської області) в закріпаченій селянській родині Григорія Івановича Шевченка та Катерини Якимівни Бойко козацького походження.Згідно з родинними переказами його діди і прадіди козакували, служили у Війську Запорізькому, брали участь у визвольних війнах і повстаннях, які відбувалися в Україні XVII–XVIII ст. Ці повстання були жорстоко придушені і нормальне суспільне життя у регіоні Черкащини, Полтавщини, Київщини, Брацлавщини на тривалі роки було порушене. Основна частина місцевого населення була закріпачена і зубожіла.
У всі часи благородство розглядалося як важливий компонент у взаєминах з людьми. Навіть сьогодні, у наш цинічний століття, це якість оцінюється по достоїнству. Благородство стало затребуваним, але його неможливо придбати без душевної сили. Люди, що володіють цією якістю, живуть за законами порядності, співчуття і небайдужості. Благородство – це справжній дар, який не потребує нагороди.
Шляхетність – це певний моральний кодекс, за яким треба жити. Він спрямований на творення, а не на руйнування. Люди, що володіють цією якістю, люблять все живе і просто не можуть пройти повз того, хто потребує підтримки і допомоги.Милосердя — це доброта серця, адже недарма це слово утворилося від слів «мила» і «серце». Мені здається, що відсутність або наявність милосердя в чому визначає поведінку людини. Чим більше буде в нашому житті милосердя, тим менше в ній буде горя і страждань.