Маленький человек-это... необычное названия для человека. Гоголь по моему мнению не очень хорошо относился к маленьким людям. Николай Васильевич любил людей гордых, которые отстаивают свое мнение.
Маленький человек по сути, это человек маленький по характеру или по простому бесхарактерный. Он никому, ничего не может сказать поперек.
В современном мире маленьких людей очень много. Можно считать глупостью, но многих это украшает.
Есть у времени некий пророк:являясь учителем многих мудрецов,оно убивает многих учеников,при этом разрушая горы и уничтожая равнины
Всюди добре, а дома найкраще! Де б ми не були, в які краї не закидала б нас доля, - ми завжди повертаємося додому. До маленької, затишної хатини біля річки, старої груші під вікном, материнської ласкавої посмішки. Бо тільки тут ми почуваємося затишно, безпечно і впевнено.
<span>Чи потрібно любити свою країну? Країну, в якій ти народився, зробив перший крок, виріс. Безперечно, треба. Якщо людина покидає Батьківщину, їде за кордон - це не означає, що вона вже не любить її. Просто існує ряд причин, через які вона це робить: економічні, політичні, соціальні. Людина просто шукає місце, де б вона могла жити так, як дозволяють їй її можливості. Шукає способи, через які може реалізувати бажані плани. І вважати її зрадником не слід. У серці вона завжди має місце для рідної землі, думками завжди вдома. Від’їжджаючи за кордон, людина має намір колись повернутися на Батьківщину і жити далі там. Деякі забувають про рідну країну взагалі, змінюють імена та прізвища і воліють про неї нічого не чути. Інші хоч і залишаються на чужині назавжди, але всіма силами допомагають їй розвиватися, підтримують на належному рівні. </span>
<span>Чи потрібно бути патріотом? Потрібно. Треба бути сином своєї країни, доводити іншим її велич і міць. Тільки народ робить свою країну могутньою. І не лише фізично, а й духовно. Лише справжні патріоти, об’єднавшись в єдине ціле, підносять культурний та економічний рівень держави, творять нову історію, в якій немає сумних і трагічних дат, а лише - чисте та світле майбутнє. </span>
<span>Ми – українці! Нація, яка пережила багато чого. Були і сльози, і голод, і неволя, і війни, які спустошували наш край, стирали з лиця землі міста та села, забирали життя невинних людей. Та ми вижили, кров’ю і сльозами вибороли незалежність, збудували собі країну, для себе, а не для когось, розвиваємося, шукаємо своє місце під сонцем. </span>
<span>Тому, бути чи не бути патріотом, - вирішувати кожному. Але жити у своїй країні і не вважати себе її частиною - якось неправильно. Треба любити те місце, в якому живеш, або, принаймні, намагатися. </span>
<span>Аліна Юнак</span>
Начинается она потому что это все проходило по реальности и как бы автор хочет передать четкость своего произведения