<span>Добро і зло у повісті Григора Тютюнника «Климко" Зло Добро - війна,розруха; - люди залишалися без даху над головою,без одягу,продуктів харчування; - їх відправляють у неволю; - вони зазнають принижень; - дехто зраджує батьківщину,дехто намагається нажитися на людському горі; - безневинна смерть. - люди не втрачають віру в перемогу справедливості; - допомагають один одному,здатні до співчуття, до самопожертви; - добрі, привітні; - поріднилися через спільну біду; - чутливі до краси.</span>
"Давно це було. У селах під солом’яними стріхами стояли хатинки. Маленькі віконця, наче здивовані оченята, поглядали на рідні подвір’я. Жили в тих хатинках наші прадідусі та прабабусі. Жили собі у злагоді тихо, неквапливо, особливо взимку.
Якось пізнім вечором йшов стежиною повз сільські подвір’я художник. Щойно випав сніг. Він скрипів під ногами, переливався срібно-голубими барвами під місячним сяйвом.
Ураз художник уповільнив ходу й зупинився, вражений тишею та красою зимового вечора.
Зупинився, прислухався, придивився. Побачив він «заквітчані» інесм дерева, хатинку під пухнастою шапкою снігу, з-під якої блимали гарячі вогники віконець. Замилувався.
Помандрував його погляд за вогниками аж на самісіньку гору, де відпочивав стомлений роботою вітряк, і здалося йому, що хатинки танцюють повільний новорічний танок. Відчув художник мінливу тишу. Все затихло, не ворухнеться.
Золотавий місяць гойдався, ніби наспівував пісеньку для зірочок: «Спи, моя зіронько, спи...».
<span>Прийшов художник додому і намалював живописну картину чарівного сільського пейзажу." </span><span>(Елла Бєлкіна)</span>
<span>Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер</span>
<em>Кожен твір Тараса Шевченка це прояв творчості та патріотизму, це заклид до об'єднання та свободи! Попри заборони влади він писав для народу, для людей. Кожен з нас повинен пишатися нашим предком!</em>
