Десь далеко, в краній про яку раніше ніхто й не чув жила дівчина. Звали її Маруся. Була вона такою активною, всюди встигала: і по господарству допомогти, і в хаті підмести, і на городі поралась, і за сестричкою доглядала, і пряла. Але одного разу на село напали розбійники, все розгромили, а батьків Маруі забрали в полон. На велике щастя Марууся та її сестричка Анна пішли в ліс по хмиз. Повернувшись вони злякалися за своїх батьків побігли в хату та не застали там нікого,довго плакала дівчина та вирішила не опускати рук. Пішла вона в табір в якому навчали хлопців як імали йти на війну, залишивши сестру на стареньку бабусю, яка жила за річкою, проте хто хотів собі дівчисько в табір, та дівчинка не здалась. Вона пішла до місцевого кравця той зішив їй хлопчачий одяг, вона переодівшись побачила в собі хлопчину та для повного перевтілення вона обрізала свою косу. Пішовши в табір всі присутні подумавши що то був хлопець прийняли в табір. ПРОВЧИВШИСЬ 6 місяців дівчина вирушила рятувати батьків, та невстигла вона не було вже їх серед живих. Вирішила вона помститися і прокравшись вночі в намет вождя ворожого табору вбила його. Кинжалом просто в серце, швидко покинувши табір вона хотіла було втекти проте не так все легто син вожд помітивши її стрілив їй в правий бік, кров так і дзюрчала, дівчина покотилася до низу з крутого пагорба, перед очами все життя промайнуло під час короокочасного падіня. Проте не судилося їй померти знайшов її якийсь молодий вродливий парубок. Врятував Марусю. Разом вони повернулися у село і після одужання Марусі та довгих залицянь парубка молоді одружилися і довго жили разом, а маленька Анна була хорошою поічницею у вихованні дітей, допомозі по господарству та різним побутовим справам.
Ответ:
Ниже
Объяснение:
Н. В - двадцять другий
Р. В - двадцять другого
Д. В - двадцять другому
З. Н - двадцять другого
Ор. В - двадцять другим
М. В. - на двадцять другому
Навколо нас вібуваються різні події : як добрі, так і погані. Зазвичай люди після невдач опускають руки, вважаючи, що втраченого не повернути. Після зради коханої людини вони забувають про любов надовго або взагалі гублять можливість відчути це знову. Начитавшись "правдивих" статей в газетах, починають думати, що зло стежить за ними та чекає, доки випаде гарна нагода зламати життя людині.
Навіщо таким бути? Ви тільки зариваєте себе в землю! Адже добро - це те, без чого людське життя неможливе! Зрозуміло, що й вірити всім не потрібно, але на світі існує безліч добрих та чуйних людей.
Вміння бачити красу й доброту навколо - найважливіше в житті кожної людини.
Родился 14 января 1937 года в селе Старый Животов , Киев Биография Евгений Филиппович Гуцало — украинский писатель, журналист, поэт и киносценарист. Родился в семье сельских учителей. Уже с детства он был приучен к наукам и восторженно поглощал книги и учения своих родителей. В детстве делал также свои первые литературные шаги Евгений, описывая до мельчайших деталей все, увиденное в природе или в быту. Писал самоотверженно и вдохновенно, высылал свои рукописи во все детские, юношеские газеты и журналы. Но отовсюду приходила один и тот же трафаретный ответ: «Работай над словом!» Ведь тогдашнее социалистическое общество нуждалось в совсем других темах: надо было писать о сборе металлолома и макулатуры, о том, как ты мечтаешь поехать работать на шахту поднимать целину. А те импрессионистические зарисовки, без идеологически правильных акцентов были абсолютно неприемлемы для тогдашних детско-юношеских изданий. После блестящего окончания средней школы, в начале 50-х годов, лучший ученик села отправился на науку в Киев. Он подал документы в Киевский университет им. Т.Шевченко на факультет журналистики. Умер: 14 июля 1995 г.
Подробнее на livelib.ru:
https://www.livelib.ru/author/328983-evgenij-gutsalo