Війна була жорстока але лідіпути мали перевагу у них буч чоловік-гора . Коли блефуско почав наступати чоловік -гора захищав ліліпутів і все таки переміг блефуско
Більше всього мені сподобався вірш " Пісня про рушник" ,тому він передає ласку и добрі почуття до сина від матері.
<span>Епітети:невідгадана сила,відважне життя,солодкий тягар,гостра педарда наказу,важкі каміння,невблаганне сумління.
Метафори:Невідгадана сила,нести таємниці,надать блискавичність думкам.
Порівняння:зрослась небезпека як з тілом смертельника крила.</span>
Ответ:
Павлик — головний герой оповідання Спиридона Черкасенка, душевно красивий і щедрий хлопчик. Павлик – горбатий хлопчик, син шахтарської вдови та онук діда Антипа. В нього немає батька, він ласкавий, уважний до людей і природи. Під впливом материних казок формується його лагідний характер, а каліцтво робить уважним до чужого горя. Так, побачивши, як хлопці знаходять пташині гнізда, Павлик знищує хлопчачі позначки пташиних, рятуючи цим не одне пташеня… Хлопці за це б’ють Павлика, знущаються над ним. Його жаліють мати, дідусь. Спільну мову хлопчик знаходить з дівчатками, з якими часто бавиться.
На русском:
Павлик - главный герой рассказа Спиридона Черкасенко, душевно красивый и щедрый мальчик. Павлик - горбатый мальчик, сын шахтерского вдовы и внук деда Антипа. У него нет отца, он ласковый, внимательный к людям и природе. Под влиянием материнских сказок формируется его мягкий характер, а увечье делает внимательным к чужому горю. Так, увидев, как ребята находят птичьи гнезда, Павлик уничтожает мальчишечьи отметки птичьих, спасая этим не одного птенца ... Ребята за это бьют Павлика, издеваются над ним. Его жалеют мать, дедушка. Общий язык мальчик находит с девочками, с которыми часто играет.
Объяснение:
У своєму романі «Місто» через розкриття образу Степана Радченка – вихідця з села, який прагне «закріпитися» у міському житті – В.Підмогильний намагається розв’язати одвічну проблему неоднозначності людської душі, знайти рішення, не моралізуючи та не кидаючись у крайності.Основна тема твору – доля селянської молоді, у якої після радянської революції з'явилася неймовірна до того можливість отримувати якісну освіту, «вийти в люди», досягти чогось більшого у житті, а також внести у закостеніле сільське життя живий подих прогресу, культури, творчого прагнення та натхнення. Проте багато з них, і Степан також, стикнулися з тим, чого не чекали. Місто давно живе за своїми правилами, яких не під силу змінити наївним «здобувачам» з села, скоріше їхня доля – пристосування, в кращому випадку таке, що дозволить їм розкритися та реалізувати свої амбіції.Степан Радченко, енергійний, здібний, рішучий, впевнений юнак, що приїжджає з села до Києва, щоб отримати освіту та направити її на благо рідного села, сприяти переходу сільського життя на новий, вищий рівень у всіх сферах. Спочатку його лякає місто – велике, шумне, вороже, сповнене незнайомих людей та незвичних дійств. При цьому село здається йому тихим пристанищем, чимось ідеальним, теплим, рідним. Проте місто знайшло гачок, на який впіймало Степанову душу, та поступово змінило і його прагнення, і світогляд.<span>Степана захопила література, він відчуває в собі разом і здібність до неї, і жагучу потребу визнання свого таланту. Він кидає навчання, стає відомим письменником, але разом із цим пристосовується до міського життя, починає поділяти і мрії міських жителів , і способи їх здійснення, і моделі поведінки. Степан Радченко більше не ідеаліст, сповнений світлих сподівань, а прагматичний молодий чоловік, здібний, ерудований, іронічний, який здатний на жорсткість задля досягнення своєї мети.
Чи підкорив місто головний герой?.Він підкорив місто, але місто покорило його...він став типовим жителем міста.
</span>