Кожна людина може розповісти про кохання по різному .Адже скільки людей - стільки й думок .Для мене кохання -це найсвітліше почуття у світі . Це коли ти готовий на все за ради близької тобі людини , коли ти не можеш довго без коханої людини і тобі все одно скільки сварок у вас сталося , адже ви досі разом і це головне . Але кохання можна відчувати не тільки до людини , але й до тварин , улюбленої іграшки яку тобі подарували батьки на день народження ще в 5 років .Кохання може проявлятися до будь чого .И немає на світі людини яка б хоть раз в житі не відчула це найліпше почуття!
(там могут быть ошибки ,т.к. писала с телефона )
Коли я читав повість А. Я. Чайковського «За сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певнр, він на: магався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.Андрій Чайковський не ідеалізує Павлуся. Хоч, звісно ж, у першу чергу, наділяє його найкращими рисами, за які хлопця не можна не полюбити. Щодо мене, то я схиляюсь перед патріотизмом сміливого Павлуся, його присягою на вірність рідному краєві, яка звучить у внутрішніх монологах героя, а також перед щирістю та м’якістю душі, теплотою та ніжністю почуттів. Навіть те, що він нібито поступається совістю і вдається до хитрощів і обману татарина, який хотів повернути хлопця до двору Сулеимана, можна виправдати. Ним керувала мета будь-що вижити, щоб здійснити свою мрію — знайти сестричку Ганнусю і визволити її з неволі. Цій благородній меті були підпорядковані всі його вчинки і поведінка, поки не здійснилася його зустріч з сестрою.Гадаю, образ Павлуся надовго запам’ятається не тільки мені, а й моїм одноліткам, бо хвилює й сповнює душі щирою любов’ю до рідної землі та її історії.
<span>Роби комусь так, як хочеш, щоб робили тобі.</span>
Тому що таких хоробрих, добрих людей у нашому часі не існує, Люди досі не вірять що такі гарні твори написала одна людина
ДЛЯ ТОГО ЩОБ БУТИ ЩАСЛИВОЮ Я БАГАТО ЧОГО РОБЛЮ . НАПРИКЛАД Я ДОПОМАГАЮ ЛЮДЯМ ЯКИМ ПОТРІБНА ДОПОМОГА .ВІДВІДУЮ ІНТЕРНАТИ , РОБЛЮ ТЕ ЩО МЕНЕ ПОПРОСЯТЬ . Я ДОПОМАГАЮ СВОЇМ БАТЬКАМ , РІДНИМ . І ЛЮДЯМ З ОСОБЛИВИЛИ МОЖЛИВОСТЯМИ . Я ЩАСЛИВА , ТОДІ КОЛИ РОБЛЮ ІНШИХ ЩАСЛИВИМИ
