Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю.
Колись, у сиву давнину, в степу виникла невеличка фортеця. її збудували козаки, які мужньо захищали свій народ від татар. Закінчилась війна, фортеця перетворилася спочатку на містечко, а потім на велике місто — справжній промисловий і культурний центр. У ньому є багато проспектів з красивими будинками, театри і кінотеатри, зоопарк, парки відпочинку.
<span>З мамою у вихідні дні ми прогулюємося його чепурними вулицями. Мені приємно бродити в тіні дерев вулицями і дивитися на все, що відбувається навколо, бо я своє місто дуже люблю. </span>
Ах, як же красива ця птиця! З червоним чубчиком, немов в чорному смокінгу і в білій сорочці. Оченята його, як чорні точки, бігають в різні сторони.Под грудкою видно червоні штанці. Ну ніби зібрався на концерт. І адже так і є. Всі птахи, що є в лісі, після важкого дня поспішають на його виступ. Думаєте, що він поганий співак? Помиляєтеся! Злетівши на найвище дерево в лісі і розпустивши свої чорно-білі крила, він вітає публіку. Стук його гучний. Всі аплодують стоячи. Не всі знають, що цей красень ще і відмінний лікар. Він позбавляє дерева від шкідників: поїдає черв'яків, жуків і інших комах. Яка все-таки потрібна птах в лісі.
Н. дві тисячі п'ять
Р. двох тисяч п'яти
Д. двом тисячам п'ятьом
З. дві тисячі п'ять
О. двома тисячами п'ятьма
М. у двох тисячах п'яти