Патріот- що це слово означає для тебе? Для мене бути патріотом це кохати свою країну не оглядаючись ні на що. Бути патріотом у наші часи це важке випробування. Коли у країні війна,беззаконня та дурне керівництво бути патріотом це справжній виклик для себе.Я патріот... зараз ця фраза отримала не тільки гарний зміст... Треба розрізняти справжніх патріотів та тих кто прикриваючись "патріотизмом" грабує та вбиває людей. - "Я не для себе, я для країни грабую." Не треба бути такою людиною. Я є патріотом своєї країни тому-що я тут народився.Тому що в нас є широкі поля та лугі. Але зараз,нажаль, країну любити більш незащо....
Много но я думаю разберешся
Перед кожною людиною рано чи пізно стає вибір – ким стати? І переді мною зараз теж постало таке питання. Я дуже довго думав ким мені стати, так як у світі багато важливих професій. Наприклад, лікар – дуже важлива професія, бо без цих людей ми не змогли б поправити собі здоров’я; швачка, без неї ми б ходили в некрасивому одязі, якби вона взагалі у нас була; кондитери, без яких у нас не було б хліба та іншої випічки; військовий, на мою думку, майже найголовніша професія, тому що без нього нас нікому було б захистити. Але зараз – 21 століття, і я вибрав професію, яка відповідає цьому сторіччю – програміст.
Людина, що вибрала цю професію повинна багато знати про комп’ютери та комп’ютерні технології. Я вибрав її тому, що вона підходить мені за тими характеристиками, якими, на мою думку, повинна відповідати моя професія.
По-перше, у наш час хороший заробіток – це один з головних критеріїв, за якими потрібно вибирати професію, а заробіток у програміста, навіть якщо він безробітний, буде хорошим і постійним, оскільки майже в кожній сім’ї є комп’ютер, а, отже, у багатьох з них виникнуть несправності, які вони самі не усунуть. По-друге, ця робота мені дуже подобається, і я готовий вивчити все, що пов’язано з нею. Це були «плюси» цієї професії, але є і «мінуси». Людині, якщо вона програміст, доводиться багато сидіти за комп’ютером, так як це шкідливо. Мені, так як я вибрав це професію, доведеться багато вчити нового про комп’ютери, бо в школі дуже мало викладається предмет інформатика. Але мені мало знати про програми, я хочу так само навчитися розбирати і лагодити комп’ютери, вміти міняти деталі.
Що б стати програмістом мені потрібно добре закінчити школу і вступити до університету. Тому я більше став приділяти уваги навчанню і намагаюся отримати атестат якнайкраще. Я докладу всіх зусиль щоб стати програмістом.
Люди, бережіть хліб<span>,то праця людська!
</span>Бережіть хліб<span> — </span><span>мірило нашої вихованості, опору нашої духовності!</span>
Дверной ключ Катя положила в карман. - Ключ у пригорка был холодный и прозрачный.
Кисть руки красавицы была тонка, нежна, бархатиста. - Испачканная в краске кисть лежала возле банки с растворителем.
Женский клуб располагался на улице, которая вела к парку. - Клуб дыма вился из трубы дома, который стоял на холме.
Не забудь в салат добавить зеленый лук. - У спортсмена в руках тугой лук.
<span>Закапывать капли в нос надо по инструкции. - Закапывать яму рабочие будут завтра.</span>
Звичайнісінького теплого літнього вечора загралась я у дворі з друзями так довго, що вже й зірки на небі з'явились. Та саме вони нас і цікавили. Зручно вмостившись на лавці, ми зачаровано спостерігали за тим, що діється в небі.Там було фантастично красиво: зірочки перемигувались, спалахували різними кольорами і навіть рухались, ніби грали у піжмурки. А може це рухаються космічні кораблі з інших планет? Отак ми сиділи, задерши голови, розглядали небо і мріяли про космічну мандрівку...<span>Коли це зненацька одна яскрава кулька в небі почала стрімко збільшуватись. Це означало, що вона наближається до Землі. І яким же було наше здивування, коли та куля приземлилась просто у нашому дворі! Вона лежала у дитячій пісочниці - велика золотиста та сяюча. Ми трошки злякалися і дивились на все, що відбувається, затамувавши подих. Потім сталось дивовижне — куля розкрилась шістьма пелюстками, наче квітка! Всередині кулі-квітки ми побачили великий екран, на якому світилося слово «ПРИВІТ!» різними мовами. Зрозумівши, що з нами хочуть познайомитись, ми помаленьку наблизились до пісочниці. Всередині кулі, біля екрану, ми побачили кнопки з літерами — клавіатуру. Насмілившись, я швидко натиснула шість кнопочок: «П», «Р», «И», «В», «І», «Т». Екран погаснув, а за мить на ньому з'явився напис: «ВАС ВІТАЮТЬ ЖИТЕЛІ ПЛАНЕТИ РОМАШКА!» Клацаючи по різнокольоровим кнопкам, ми почали жваво спілкуватись. Прибульці також показали на екрані чудові краєвиди своєї планети, яка була заселена квітами, що вміють розмовляти віршами. Ось один з них:</span>Діти — діти,Ви, як квіти!Таня — маленька,Голівка біленька.Оля — чорнява,А Жанна — русява!Ми ще довго перемовлялись, римували та сміялися. А наші матусі вже кликали нас додому. Ось чарівна куля зачинилась і плавно полинула у темінь нічного неба. Радісні та збентежені ми розійшлись по домівках.А на ранок весь наш двір розцвів фантастичним килимом із ромашок! Не вірите? Вони ще й дотепер кожного літа квітують у моєму дворі.<span>
</span>