Які людські якості найбільш потрібні молоді в сучасному світі?<span> Сучасна молодь дуже прогресивна. Вона значно активніша та свідоміша за попереднє
покоління. Проте інколи молоді не вистачає чуйності та співчутливості. Звичайно,
це стосується не кожного. Але у сучасному світі люди стають егоїстичнішими.
Наприклад, дуже рідко хто допомагатиме простому перехожому, який потребує цього.
Століття інформаційних технологій, що захопило людину, робить її жорстокішою.
Молодь сьогодні просто перестає на вулицях зважати на те, що їх оточує. Всупереч цим негативним сторонам, сучасна молодь може виховати в
собі більше позитивних якостей. Адже
молоді люди дуже енергійні, активні та цілеспрямовані. </span>
Мені подобається легенький осінній дощик, коли погода ще тепла, а дерева ще не по скидали листя. Тоді він збиває пил з доріг, і робить осені барви ще яскравішими.
Але в одночас він може бути сумним і холодним. Осінній дощ показує нам що літо вже закінчилось, а природа готується до зимового сну.
Але у природи нема поганої погоди, навіть осінній дощ лишає по собі одну приємну річ - свіже повітря. Після дощу восени так легко дихається...
Я люблю весну!Вітер дмухає в обличя,сонечко посміхається кожен день.Я посміхаюся йому у відповідь,тому що мені подобається ця пора року!
Весна!Це бувчудовий весняній ранок...Змого вікна видно березу...її верхівку.На її гілочках бруньки.Дивлюся на небо,а там-ясно,місто розпускається.Небо розхмарюється.Снігу майже не залишилося.Сонечко світить...І лише де-неде пролітає легенький сніжок,малесенький,як пух.Мабуть це неможливо!
Але це небо,я дивлюся на нього і бачу....бачу мрію,літню мрію.Небо блакитнє,ледь-ледь у хмарах,каже мені:"Радій!Адже життя чудове!"Я підняла очі догори і посміхнулася.Люблю сонце,небо,весну,цей привітній ранок.Хочу,щоб сонечко світило завжди.Щоб блакитніло небо,а земля зеленіла,тому що це-весна.І тому вона мені так подобається.Адже це і є мої моменти щастя,які нажаль ми так рідко помічаємо.Дякую!
Ответ:
Твой диагноз- дебилизм. Оно не лечиться
Жила на світі господарка, вона була дуже працьовита. Але її діти не цінували її праці і гнівалися над нею. Вона цього не могла терпіти і тому їй було дуже важко. І ось одного дня вона вирішила покинути цю роботу. Тоді діти зрозуміли наскільки важлива її праця , адже треба було, щось їсти, щоб одяг був попраний і попрасований , в хаті поприбирано , а діти не могли цього всього робити їм було важко. І тоді вони пішли і попросили в неї пробачення пообіцяли , що більше не будуть над нею глузуватися. Але вона їм не повірила і не захотіла працювати в них і тоді вони зрозуміли, що вони втратили.
Підпишись на мій канал Kosmo Nastya(YouTube)
