Добре діло
<span>Досить дужий дід Данило Дем’янович давним-давно думав добудувати дерев’яний дім. Десь два десятиріччя добрий дід Данило дбайливо доглядає дітей. Діти довіряють дідові, допомагають доводити до добра деякі діла, добувають дрова. Дід дарує дітворі дріб’язкові дарунки, дерев’яні дудки, домашні делікатеси. Данило Дем’янович – друкар. Дружелюбний дідусь друкує детективи, драматургію, деякі документи. Дім діда Данила досить дірявий: дощ добре доруйновує дерев’яний дах, довжелезні двері догнивають. Діти домовились допомогти дідусю добудувати давній дім. Денис </span>та<span> Дмитро дібралися до діброви, добули деревини, дівчата допомогли донести дерев’яні дошки додому. Діти домайстрували двері, доробили дах, добре допомогли дідові. Данило Дем’янович дуже довго дякував дітворі </span>за<span> добре діло.</span>
У лисиці довга й тоненька мордочка,очі невеликі,вушка завжди нашорошені.Шубка в неї руденька.На шийці у лисички біла краватка.Вночі вона полюбляє бігати в села,щоб викрасти курку.А вдень ганяється за зайцями,мишами.Підкрадається лисичка дуже тихо,ще й сліди своїм пухнастим хвостиком замітає.Тому й кажуть"Хитрий,як лис".
Н<span>а мій погляд, одне з
найкрасивіших дерев, особливо восени, це, звичайно ж, клен. Кленове
листя не може нікого залишити байдужим. Таке собі різьблене диво
природи. Тоненькі, наче привид, прожилки розходяться, ніби стежинки, від
держака. Я завжди розглядаю кленові листочки, як картину художника.
Невипадково вони зображені на гербі Канади.<span>Я в захваті від клена в
жовтні. Пофарбований у яскравий жовтий колір, ніби охоплений полум’ям ,
він дає світло і в похмурий день. Я стою поруч з кленом, що росте в
нашому дворі, пильно дивлюся вгору: так хочеться вловити ту мить, коли
листочок відривається від гілочки. Довго спостерігаю, але у мене нічого
не виходить. Падає додолу черговий листочок, а мені так і не вдалося
помітити, звідки, з якої гілки.
</span></span>
Однорідні-сопів, ворухнувсь,вколов
