<span>Людське життя для історії — це тільки мить. А для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання. Про них наяд чи напишуть майбутні історики. Можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». Для ліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. Мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.</span>
Чому ніхто не хотів би бути Павлусем? А задайте це питання собі. Мабуть, відповідь зрозуміла. Людина яка нікого не шанує, постійно сидить на плечах у батьків та й зовсім нічогісінько не робить кумиром не стане. У наш час багатенько таких назбиралося "Павлусів". Требі виховувати у собі "антіпавлусі", бо тільки неповажаюча себе людина захоче бути схожим на нього.
В літописі Временных лет ми дізнайомося про князів , про люд , про наші міста .. Ну Одним словом дізнаємося про життя людей до наших часів
Д<span> — [</span>д<span>] — согласный, парный звонкий, парный </span>твёрдый
р<span> — [</span>р<span>] — согласный, непарный звонкий, сонорный, парный </span>твёрдый
у<span> — [</span>у<span>] — </span>гласный, ударный
г<span> — [</span>к<span>] — согласный, парный глухой, парный </span><span>твёрдый</span>
Богдан Лепкий, "Мишка"-це казка(для дітей;для малих і великих)