1)«Найбільшою мрією стало самому щось посіяти і щоб воно зійшло. <span>Хлопчик і робив це, наслідуючи маму».
2)</span>«Усе ще ходив безштаньком. Закутаний у хустину, кінці якої пущено під пахви, в сірячому із закаченими рукавами й довгими полами, в личаках, намотаних до колін, скидався на дівчину, а ще більше на якусь прояву, <span>мов би він і не чоловічої статі. Оченята бистрі. Руки беручкі».
3)</span>«Але й ніхто не міг зрівнятися з ним, граючи у гилки».
4)«...Його проганяють, кривляються, кидають у нього камінцями, й ді-<span>став за це між плечі штурхана».
5)</span>«Я, мамо, виплекаю квітку — я стану над громом...»
6)«Ніяких помічників йому не треба. Корови напасені, телята і вівці не губляться, їх не крадуть вовки. Між людьми йде поговір: «Він щось знає...» А підліток чередникує, самуючи, і нікому не здогадатися, яке <span>в нього бистре око, яке чуйне вухо».
7)</span>«Гнаний, кривджений і безпритульний,— все шука, до кого б при-хилитися й пригорнутися. Прихилиться до берези: вона шумить, гуде, губить листячко і голубить його.<span>Пригорнеться до трави: вона шелестить, гомонить, пахне, милує».
8)</span> «Блаватоокий — у тих очах назавжди поєдналися гострий розум і мрійливість. У них світиться стримана, лагідна, мовчазна душа. У виразі обличчя, в найменших порухах голови вгадується чуйність, сторожкість, напружена увага до шурхотів і запахів. Він і птах, і мис-ливець. В його душі живуть всесвітні тривоги — великий страх, але <span>ще більша цікавість і боязка, невтомна жадоба пізнання».
9)</span> «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чого призначене. Навіщо ж його <span>мучити й нівечити?»
10)</span> «Ніколи не мав вільної хвилини: гонили на панщину, і він ішов, як не з косою, то з ціпом,— косив, молотив. Восени садив дерева. Викопував у лісі дубки, кленочки, явірки і тикав їх, де було місце: коло хати, край вулиці. Біля криниці. Взимку возився з гноєм, роз-носив його на город і на поле. Коли втомлювався, розтирав снігом руки й обличчя — вони горіли як жар. Ще й не пахло бруньками, заготовляв живці, ховаючи їх до пори в погребі. А з теплом щеплював <span>дички. Хто просив, нікому не відмовляв».
якшо ще треба зверта</span>
Добрий день Ява и Павлуша.Ви менi дуже подобаетесь своїми пригодами.
В мене до вас э одне прохання мою сестру(брата) ..(как зовут его напишеш) ображають хулiгани якi старшi за нас i ми нiчого не можемо з цим зробити.Це таэмниця тому що якщо вы розкажете то знас будуть знушатися.
Та коли бiля вашого двора появиться бiла стрiчка то бiжiть по нашим вказiвкам по нашому малюнку який буде в цьому конвертi.
Ми дуже на вашу допомогу.
1. Дід
2. Покірливий , добрий
3. Ловив , шукав , благав .
4. Цей чоловій підкорений жінкою
