Часи минають. Історія змінюється. Суспільство вже давно поглинула хвиля модернізації та прогресу. Але сил на землі не знайдеться, аби знищити в нас жагу до свободи: вона тече в наших жилах. Вона — наша сила, наш кисень, наше майбутнє й наше життя.
Ми вже не боїмося ні чорних хмар могутнього царату, що десятиліттями закривали українське сонце, ні панщини, ні кріпацтва, що сковували українців у кайдани без права вибору. Усі тортури — давно в минулому. Вони розсіялись, мов ранковий туман, залишивши по собі криваві сліди нашої споконвічної боротьби. Ми вже не боїмося, бо набридло: час піднятися з колін та йти всупереч вітру та долі, що так довго знущалася з нас, дражнила, мучила, насміхалася. Часи змінилися, й життя нарешті повернулося до нас обличчям, відчинивши двері, за якими була вона — незалежність, світла, омріяна, виборена. Нарешті ми змогли дихати вільно у власній державі, досягли того, чого так довго хотів великий син українського народу — Тарас Григорович Шевченко. Як шкода, що він так і не побачив того, за що боровся.
Син кріпака, селянський хлопчина з бідної родини — на Тараса чекали суцільні злидні, голодне дитинство й тяжка праця наймита. Його нужденне майбутнє було визначено заздалегідь. Однак щасливий випадок назавжди змінив його долю — обдарованого юнака, що якраз перебував у Петербурзі на навчанні, помітили й звільнили з тісних кріпацьких тенет пана Енгельгардта. Відтоді життя Тараса Шевченка ніби почалося спочатку. Незалежний, талановитий, молодий — усі дороги в Російській імперії були перед ним відкриті.
Та стражденна доля українського народу не давала йому спокою навіть на свободі — Шевченко завжди думав лише про Україну, щось бурхливе, нездоланне, войовниче кипіло в його душі. Кобзар завжди любив і пишався своєю Батьківщиною, він хотів, щоб українці нарешті зрозуміли свою унікальність, неповторність, щоб почали любити свою землю, як і він її любив:
«Свою Україну любiть,
Любiть її... Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа молiть…»
Тисячі рядків. Мільярди слів. Влучні, гострі, дошкульні. Вони потрапляють прямо в серце, пронизують його струмом гіркої правди і розбивають душу на дрібні уламки. Шевченкові вірші — це емоції: гнів, біль, розпач, заклик, стогін:
«Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! Волі!»
Що треба бути вічливим не думати тільки про себе допомагати іншим людям
Привіт, Павлусь !
Я прочитала про тебе у повісті Олекси Стороженко "Скарб". Мені дуже цікаво було читати про твоє життя.
На жаль, ти був дуже лінивим та розбещеним. Тому я раджу тобі змінитися в кращу сторону.
Я би хотіла з тобою дружити. Я би тебе навчала манер, правильноїповедінки, культури.
Я надіюсь, що ти почнеш працювати над собою і ти змінешся!
До зустрічі!
Вот Человек Муравей и Оса
Вчера посмотрел фильм ,,Человек-муравей и Оса" и что-то не ОЧЕНЬ.
Следите за мыслью ,что раньше считалось кино о супергероях ?
Представим хотя бы Человека-Паука 2002 года с Тоби Магуайром всё, что заставляло смотреть нас это ? Харизматичные злодеи и конечно любовная линия Питера и Мэри Джейн это же просто взрыв башки, что происходило нам их полностью раскрывали на протяжении 3 фильмов. Спецэффекты не стояли на первом месте как сейчас. Вот это кино!
А теперь Человек-Муравей 2018 год сюжет притянутый за уши, пару хороших шуток, ноль антагонистов (там их два, но посмотришь на них, хочется просто плакать, настолько они убогие. Это как получается секрет успеха стал таков .
1)Берём овер много спецэффектов.
2)засовываем в фильм красивых кинозвёзд (они должны быть в обтягивающем костюме это пи..ец как важно, а то фильм 12+ школьники хотят же на тридцатилетнюю Скарлетт Йоханссон посмотреть там попа ,грудь ... мда )
3) Кидаем туда негров и индусов толерантность же ну ,киньте туда ещё и казахов с узбеками omg
По отзывам 91% оценивают фильм очень высоко и советуют посмотреть.
Вот только эти люди дети и фанаты Marvel. Детей можно понять, но на счёт взрослых фанатов Marvel моё имхо, есть мнение, что вы начали кушать любой кал, который вам предложат лишь бы не остаться голодными!
Эмммммм знает только перезарядка CS:GO тащет
