Хлопці із села... Що тут скажеш. На перший погляд звичайні бешкетники, бо в них накопилося стільки "гріхів". Для нас, читачів, подеколи цілком незрозумілі, подекуди дуже смішні, особливо їхні "проекти": улаштувати бій биків, організувати в селі театр, побудувати піраміду з кавунів, побудувати метро під свинарником. Але, взагаліто кажучи, авто зображає їх як героїв із неабиякою фантазією і кмітливістю, адже про всі дива світу вони дізнавалися з книжок, радіо, кіно в т.д. Їхня надмірна активність змушує їх потрапляти у кумедні ситуації, але вони завжди мають благородні наміри. Ява та Павлуша, здійснюючи свої "авантюри", але із пощиції добра, намагаються усвідомити свої помилки і набираються досвіду, стають іншими, кращими. Таким чином вони і справді стають юнаками, на шляху до дорослого життя.
1. Метро під свинарником. Свиня Манюня.
2. Бій биків з участю корови Контрибуції
3. Пригоди у Києві.
4. Екзамен. Перездача.
5. Ява-Кукурудзо шукає для себе острів для підготовки до екзамену.
6. Порятунок з колодязя Собакевича.
7. Утопленик. Незнайомець з тринадцятої квартири.
8. Добрий Максим Валер’янович.
9. Нічні пригоди у печері.
10. Розкрита таємниця годинника.
11. Дива діда Соломона.
12. Лихо в селі.
13. Відважний Ява.
14. Троє невідомих.
15. Весілля лейтенанта і вчительки.
Для українців "Енеїда" І. П. Котляревського — високопатріотична епопея України, незважаючи на її бурлескно-травестійний стиль. Письменник зображує Енея і троянців, скріплених міцною дружбою. Вони люблять бенкетувати, але ніколи не забувають про лицарську честь воїна, вміють захистити батьківщину. У цьому нас переконує подвиг двох героїв поеми — Низа та Евріала.Низ і Евріал — земляки, обоє завербувались до війська Енея і присягнули йому на вірність, вірні дружбі:Від тебе не одстану зроду.З тобою рад в огонь і в воду.На сто смертей піду з тобой.Вони — лицарі, їм властиве самовіддане виконання обов'язку:Де общее добро в упадку,Забудь отця, забудь і матку,Лети повинность ісправлять.Письменник устами своїх героїв возвеличує патріотичні подвиги народу, закликає співвітчизників підкорити особисті інтереси інтересам суспільним. У своїх патріотичних думах Низ і Евріал не одиночки. Коли вони розповіли троянцям про їх план — забратися в тил ворога вночі і перерізати їх, то останні захоплено вітали їх:Троянці всі тут заревли.Одважних стали обнімати.Вилазка в стан ворога — це свідчення глибокого усвідомлення героями вірності присязі, саможертовній товариськості:Як ми Енею присягалиДля його служби жизнь оддали.Як відомо, у Евріала є стара мати, а Низ — сирота, тому Низ умовляє товариша залишитись на варті, не ризикувати своїм життям, бо повинен жити заради матері старої. Однак Евріал залишається вірним батьківському заповіту:Умри на полі, як герой.Молодці намагалися довести свою вірність Енеєві. "За честь і к князю за любов" вони пішли в стан ворога. Вони на той світ одправляли ворогів, кололи, різали без розбору:Любов к отчизні де героїть,Там сила вража не устоїть,Там грудь сильніша од гармат,Там жизнь — алтин, а смерть — копійка...І лише несподівана поява рутульського полководця Волсента з воїнами не дала врятуватись героям. Піймали Евріала і почали знущатися над ним, а цього не міг допустити Низ; він пускає із своєї засідки спис у ворога і цим видає себе.Життя своє герої віддали заради перемоги над ворогом, і автор високо цінує їх героїчний подвиг:Так кончили жизнь козарлюги,Зробивши славнії услугиНа вічність пам'яті своїй.Високий дух патріотизму, волелюбні настрої властиві усім троянцям. Про це свідчить і те, що по-своєму повторили подвиг Низа і Евріала і такі герої поеми, як брати Битіас і Пандор, троянці Геленор і Лик... Сміливістю, мужністю, військовою доблестю наділений і ватажок троянців — Еней.<span>Отже, І. П. Котляревський у своїй поемі "Енеїда" оспівує подвиг як найвищий вияв патріотизму і громадської мужності, самовідданості в боротьбі за справедливе діло.</span>
<span>О. Довженко започаткував новий жанр в українській літературі – кіноповість</span>
Федько, на перший погляд, здавався мені типовим бешкетником і хуліганом, адже жоден авторитет не міг вплинути на нього. Він робить те, що сам забажає, чинить по власній совісті не дивлячись на те, що він зовсім маленький хлопчик. Він завжди говорить правду і має характер, як у витривалого і дорослого чоловіка.
Проте той вчинок, коли він врятував своєю брехнею честь друга докорінно змінює ставлення до юнака. нехтуючи власним інтересом він каже що є винним у падінні сусіда і отримує за це покарання, і як наслідок - смерть.
Федько є непересічною, юною за віком, але вже такою дорослою за мисленням особистістю в літературі.
