Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в 16—17 століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Перед ними, як зірка, світився яскравий образ далекої вітчизни.
Патріотичний подвиг української дівчини-невільниці оспівано в думі «Маруся Богуславка» . «Дівка-бранка Маруся, попівна Богус-лавка» приходить до темниці, в якій уже тридцять літ сидять козаки, і звільняє їх. Невільники повертаються додому «на ясні зорі, на тихі води, у край веселий» .
У думі Маруся зображена тільки в одному епізоді — звільнення бранців з неволі і прощання з ними. Вона, певно, давно вже в полоні і не може порвати з тим життям, яке у неї склалося. Маруся просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться:
Бо я вже потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лако. мства нещасного!
Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-лолонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім'я своєї батьківщини.
Почуття жалю до своїх співвітчизників змусило Марусю свідомо піти на подвиг. На неї чекає кара, коли паша, в якого вона викрала ключі від темниці, повернеться додому. Та паша пробачає Марусі за здійснений нею вчинок, бо дуже любить дружину і дітей.
Творці думи виявили велику майстерність у створенні образу Марусі Богуславки та зображенні її героїчного вчинку, вміло побудували сюжет твору. Зі зворушливою ніжністю змальовується рідний край, куди якнайскоріше прагнуть повернутись невільники. Любовно змальований образ батьківщини будив почуття патріотизму, закликав любити і захищати рідну землю.
Отже, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу. Та Маруся не могла повернутися на батьківщину, бо любила свого чоловіка та дітей. Покинути їх вона не могла.
<span>Висновок: Маруся Богуславка - справжня патріотка українського народу, героїня яка є прикладом для наслідування.</span>
Кожна людина хоче жити в мирному світі. А це означає, що ми маємо радіти кожному дню, ходити до школи і не боятися, що ворожа куля може наздогнати нас в дорозі, моїх батьків на роботі, з інших людей у великих містах і маленьких селах. Якщо зберігатимемо мир, люди будуть жити щасливо, виховувати своїх дітей, піклуватися про стареньких батьків і робити все для того, щоб процвітала наша ненька Україна.
«Белый город»Для детей от 4 летОт 20 рублей<span>Серия сказок, в которых выдумка тесно переплетается с реальной историей жизни художников и их шедевров. Одна книжечка — одна сказка об одном художнике. Сказочный язык и репродукции картин помогают рассказать об искусстве легко и интересно. В серии вышли сказки про Ивана Айвазовского, Алексея Саврасова, Ивана Шишкина, Исаака Левитана и про других менее известных художников, таких как Сильвестр Щедрин и Митрофан Греков. Серия время от времени пополняется новыми сказками о художниках.
</span>
<span> білу хустоньку <span>мережану;</span> <span>дідок рожевенький,<span>закоханий,<span>старесенький</span> ; <span>красуню молоду.</span></span></span></span>
I. ЛЮДИНА ЯК МІРА УСІХ РЕЧЕЙ
• Багато є див на світі.
Та найдивніше – людина!
Софокл
• Тіло ж само по собі – це ні благо, ні зло.
Горацій
• Від зародка до новонародженого – такий шлях розвит-ку клітин; вони розмножуються, піддаються перетво-ренням, але все розпочинається... з історії одного коха-ння, історії складної, неподібної іншим...
Жан Ростан
• Мати носить дитину дев’ять місяців у своєму тілі, два роки на руках і усе життя у своєму серці.
Шарлотта Стетсон
• Навіть на малокровних і фізично не розвинених жінках вагітність відбивається благодійно, сприяючи нормаль-ному розвитку і загальному зміцненню організму.
К.К.Скробанський
• Моя дружина гарна, вагітність не псує її зовнішності, а надає їй довершеності – це життя б’є в ній ключем.
Лоранс Перну
• Людські можливості ніколи ще не були виміряні; не можемо ми судити про них із досвіду – адже випробу-вано ще так мало.
Торо
• Людина – найвищий продукт зеленої природи. Але для того, щоб насолоджуватись скарбами природи, людина повинна бути здоровою, сильною і розумною.
І.П.Павлов
• Короткого життя ми не отримуємо, а робимо його та-ким; не бідні ми життям, а користуємося ним марно-тратно. Життя довге, якщо ним розумно користуватись.
Сенека
• Тіло людини є така ж святиня, як і дух, з яким воно нероздільне... І тому я вважаю, що людина ніколи не має права нехтувати своїм здоров’ям.
Л.М.Толстой
• Прекрасне і красиве в людині немислиме без уявлення про гармонійний розвиток організму і здоров’я.
М.Г.Чернишевський
• Наші хвороби нам не шкодять, коли ми про них вже знаємо.
Г.К.Ліхтенберг
• Не одним хлібом живе людина…
Біблія
• У всякого своя доля і свій шлях широкий…
Т.Шевченко
• Хто бере – усе той тратить,
Хто дає – усе придбав.
Шота Руставелі
