«СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ» Цитатна характеристика Ігоря і Всеволода
Князь Ігор Святославич
Готовий віддати життя за свободу Батьківщини:
"Сповнившись ратного духу, він навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую".
Благородний, хоробрий, не боїться смерті:
"Браття і дружино! Лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути"
Не відділяє себе від своєї дружини:
"Хочу бо, — сказав [вiн], — списа переломити кiнець поля Половецького; з вами, русичi, хочу голову свою положити, або напитися шоломом з Дону!"
Князь Всеволод Святославич, брат Ігоря:
Хоробрий воїн
"Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать погані голови половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр—туре Всеволоде!"
Любить свого брата:
"Один брат [у мене], один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!"
За вiкном сутенiє. Ще й не пiзня пора, а голий, безлистий присмерк сповив наше мiсто, мою вулицю.
Якось сумно… Але чому? Чому так важко на серцi?
Дивлюсь у вiкно, i лише голе вiття видзвонює якусь тужну пiсеньку i ще робить якийсь нерозгаданий рух. Синьою плямкою визирнуло небо з-за хмар, нiби перед грозою, i знову сховалось у сиву куряву, не бажаючи бачити голої землi.
А отой ключик лелечий… Не надiялась його побачити сьогоднi, зовсiм не надiялась. А вiн пролетав спокiйно, не поспiшаючи, в останнє прощаючись з казковою долиною, у якiй сховано нашу вулицю. Як нiколи, в таку пору на вулицi тихо, наче трохи задушно. А лелеки летять
i летять, помалу щезаючи з виду, лишаючись тiльки цятками на небi. Ой, як тяжко покидати рiдну землю!
Стало шкода менi лелек. Адже їм так далеко летiти. Я б до хати їх всiх запросила. З ними разом чекала б весну. I чомусь захотiлося заспiвати отiєї тужливої пiснi про лелек.
Так шкода менi золотої осенi, що швидко втекла до лiсу, затрiпотiла золотим листом, струсила його i заснула. Заснула на рiллi. Чекає, поки бабуся-зима пухнатою ковдрою вкриє, розкаже зимову казочку…
Прощавай, золота осене!
Зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків,
мобільних телефонів, Інтернету. Тому часто доводиться чути, що Інтернет
та книжка стали ворогами. Мовляв, Інтернет витіснить надруковану книгу.
А я думаю, що це абсурд.
Раніше те саме казали про телебачення. Але минули роки, а люди, в
яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці,
читають. А не читають книг ті, хто й без телевізора та Інтернета нічого
б не читав. Просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер
роблять це в Інтернеті та граються смартфонами.
Я вважаю, що Інтернет, навпаки, допомагає книзі. Зараз будь-який твір
літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати.
Наприклад, твори для шкільної програми. Раніше для цього потрібно було
йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. А
тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах
паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною
книгою».Отже, книги стали доступніші завдяки Інтернету.
Ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить
«живу». Монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця.
Інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше
свято. В ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж
друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. Її можна взяти до
рук, погортати, вона пахне друкарнею.
<span>Я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився Інтернет. Я
пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому
сподобалося. А тепер попросиш книгу, а у відповідь: «Скачай в
Інтернеті». Не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім
хочеться поділитися тим, що прочитав.</span>
Особливості народних пісень:
1) віршована форма, невеликий обсяг, виконання співом;
2) стисле повідомлення про обставини того часу;
3) відповідність мелодії усному тексту
4) вираження почуттів, переживань, роздумів.
Порівняння жартівливих пісень та пісень про кохання:
• Жартівливі пісні
- торкаються різних тем — від комічних життєвих ситуацій і до зовсім невеселих подій, на які люди пробують подивитися з іронією;
- Головна мета - передати бадьорий настрій слухачам, включити їх в забаву, дати в дотепній і легкій формі своєрідний урок моралі, життєвої поведінки тощо.
• Пісні про кохання
- Найпоширеніші мотиви: мотив вірності, мотив нерозділеного кохання;
- Основними ліричними персонажами виступають закохані;
- Дуже важливу роль відіграє мова ліричних героїв і персонажів — насичена ніжно-пестливими словами;
- Пейзажів несуть особливо велике емоційне навантаження, завдяки ним створюється інтимна атмосфера.
Засоби виразності:
• Жартівливі пісні:
- Енергійна мелодія
- Виразний ритм
- Рухливий темп
- Голосна динаміка
- Дзвінкий, яскравий тембр
• Пісні про кохання:
- Плавна мелодія
- Рівномірний ритм
- Повільний темп
- Одноманітна, помірно тиха динаміка
- Теплий, м'який тембр
1.Моховинка-добра, лагідна,звичайненька, слухняна, роботяща.
2.Лісовою Хуха.
3.Відданість своїй батьківщині.
4.Неуважні люди,що не помічаюсь Хух.
5.Страшний звук коло будинку.
6.Злякана Хуха.
7.Біда муховинки.
8.Козячий хлівець
9.Тяжке житття без рідного товариства в чужій стороні.
10. Хуха врятувала свою приятельку Лиску.
11. Поранена Моховинка.
12.Веселі вечорниці у старого Хо.