Я руда, низького росту,Хитра я і довгохвоста.На курей я вельми ласа – В них таке смачненьке м'ясо…Вовку-брату я сестриця,А зовуть мене…(Лисиця)
Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!».
Риторичні запитання: «…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?».
Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».
Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».
Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», “господнє небо”
Андрій та Остап мужні вояки.боє брати,але вони зовсім різні,Остап захищає ВІтчизну,а Андрій слідує за велінням серця,тому переходить на бік ворогів.Я вважаю що Андрій зробив не правильно.Найкращий герой твору це Остап!!
1 Сирота Климко 2 Згорiвша станцiя 3 Притулок у шахтiйнiй ваговiй 4 Жорстокi iталiйцi 5 Климко i Зульфат 6 Гарна рожева сукня 7 Немовля Оля 8 Торбинка сухарiв вiд дiдуся 9 Допомога дiвчинцi 10 Добра тiтка Марина 11 Знайомий залiзничник 12 Повернення Климка додому 13 Iталiєць та пострiл 14 Смерть Климка 15 Пробитий мiшок
1. Історія села Спасівки, розповідь про славний рід Судаків.
2. Напад татар на село.
3. Втеча Павлуся на татарському коні.
4. Зустріч з козаками, серед яких був і брат Петро.
5. Татарський кіш розбитий, ватажок Мустафа у полоні.