Вадим Кулаківський - однокласник Софії. Вона його любила, але він виявився брехуном і злодюгою. Вадим із забезпеченої сім'ї, але добуває гроші нечесним шляхом. Він має привабливий вигляд, але він має шкідливу звичку палити. Він говорити сленгом і зверхньо ставиться як до рідних, так і до однолітків. Вадим не чемний, він зневажає Сашка і називає його "бомжиком".
Сашко Крутяк - сусідський друг Софії із багатодітної сім'ї. Він рідко відвідує школу бо повинен заробляти гроші, щоб допомогти матері прогодувати сестричок. Сашко любив Софійку і в усьому підтримував її, готовий піти на будь-який резикований вчинок заради неї. Він не дуже гарний, але щирий, добрий і відповідальний. Він наполегливо працює і з любов'ю ставиться до родини.
Бо кожна людина має знати своє минуле бо треба пам'ятати про своїх родичів не знаючи свого минулого ти ніхто
За калейдоскопічними очима
Тут немає таємниці, яка лежить.
Вона одна, щоб побачити все це
З її положення на стіні.
Ми шукаємо щось у її посмішці.
Ми стоїмо, щоб вивчити її деякий час.
Її обличчя краси ми шукаємо.
Що вона скаже, якщо вона могла б говорити?
Чи її краса, о, так рідко?
Чи була Мона просто першою ярмарок?
Чи є вона дзеркальним зображенням мене?
Це те, що я повинен побачити?
Портрет Мони на стіні -
Комбінація всіх нас.
Там хтось там доторкнеться
У красі її волосся.
Це удари призми в її очах
Робить її таким мудрим.
Грайлива кривизна її губи
На її щоках можна танцювати придушення.
Їй краса це Мона Ліза
Але так є Пижанська Башта Піци.
У чому полягає таємниця?
За калейдоскопічними очима ...
Чи часто ми, називаючи когось другом, задумуємось, а що ж це насправді таке – справжня дружба? Мабуть, що ні. Хтось один скаже: „В мене дуже багато друзів!”, але якщо його спитати, хто для нього є справжнім другом, він задумається і не зможе відразу відповісти.
А яким же має бути справжній друг? Чи є якісь загальнообов’язкові правила , „закони” справжньої дружби? На мою думку, правил немає і не бути не може. Тому що дружба вище цього...
У кожного свої уявлення про дружбу і справжнього друга. Для когось справжній друг – це той, хто „завжди ходить зі мною на різні вечірки і може позичити мені грошей”, а для когось – зовсім ні.
Для мене справжній друг – це той, хто не обмане і скаже правду, якою б гіркою вона не була. А ще друг ніколи не відмовить у допомозі. Коли потрапляєш в складну ситуацію, то першою протягнутою рукою буде рука СПРАВЖНЬОГО друга і, коли втрачаєш сили йти по життю далі, першим плечем підтримки буде плече СПРАВЖНЬОГО друга.
Друг перевіряється в біді і, щоб зрозуміти, чи друг поряд з тобою, треба ще пуд солі з’їсти з цією людиною.
Скористаюсь однією мудрістю: „Легко померти за друга, але важко знайти такого друга, за якого легко померти!” Я згодна, і можу ще додати, що дружба перевіряється часом і життєвими ситуаціями.
<span>Підсумовуючи, можу сказати, що, справді, дружба не має законів, але, на мою думку, має бути табу. Табу на що? На зраду і на корисливість. Адже, коли з’являється або те, або інше, то дружба перестає існувати, як на мене. А ви зі мною згодні?</span>
З творчістю Тараса Шевченка, я почала знайомитися ще в садочку, а потім вивчала в школі. Його вірщі , твори , поеми і балади, хвилювали мене і викликали співчуття. Найулюбленішим моїм твором став "Заповіт!" . Це унікальний твір, прийнятий надзвичайною любов"ю до України, чарівним патріотичним пафосом. Т.Шевченко передав ніби свою останню волю в цій поєзії . Шевченко звертається за народу : він закликає до дій. На перший погляд , цей заклик здається просто частиною поетичного твору, але він не залишає байдужим жодного читача.
Він закликає не до реального збройного повстання, а до духовного . насамперед проти старого життя, старого суспільного ладу ,старих проблем. Щоб ми будували нову Україну , де не буде місця кріпатству.
Тарас Шевченко, закликає нас жити в мирі, злагоді , разом створити справедливість ,та бороніти свою землю від зла.
Він вірив в свій народ, непереможну силу та щасливе майбутнє свого народу.
Впевненність у власні сили , у справедливість , у праведність своєї мети - Він передає кожному читачеві.