Іван Франко-великикий поет свого народу.Його любов,віра і надія об'єднали тисячі,а сьогодні й більше сердець,всиляючи надію і віру в майбутнє країни.
Нелегкий був життєвий шлях Франка.Після смерті батька мати в друге вийшла заміж,вітчим допоміг здобути освіту.
Коли був студентом його в 1877 р було заарештовано і таких арештів було багато.
Твори Франка вийшли 20- та 50- то ними виданнями.І.Франко у своїх творах змальовує яскраві образи борців,геоблених та знедолених,але красивих у душевних переживаннях і мріях людей.
1.Життя Попелюшки
2.Мрії Попелюшки
3.Доброта та щирість дівчинки
4.Поведінка Попелюшки
5.Щастя Попелюшки
Поле синє,
Вівці білі.
На полі пасуться,
До берега несуться.
(Море)
Воно безкрає, синє,
І вітри його стережуть,
А кораблі красиві,
По водній гладі йдуть.
Відповідь: Море
<span>Вода після шторму </span>
<span>Завжди в безладді: </span>
<span>Видніються всюди </span>
<span>Зморшки і складки. </span>
<span>Щоб вирівняти море </span>
<span>Поблизу і вдалині, </span>
<span>Весь час прасують його </span>
<span>Кораблі. </span>
<span><span>Я малюю море, </span>
<span>Блакитні дали. </span>
<span>Ви такого моря </span>
<span>Просто не бачили! </span>
<span>У мене така </span>
<span>Фарба блакитна, </span>
<span>Що хвиля будь-яка </span>
<span>Просто як жива! </span>
<span>Я сиджу тихенько </span>
<span>Близько прибою - </span>
<span>занурюю пензлик </span>
<span>У морі блакитне.</span></span>
До писання не складалися її пальці, звикли лиш до "грубшої" праці, а до читання неставало часу".
" Була чесна дівчина, про яку й одна душа злого слова не сказала. До того, знала стільки прерізних робіт, про які іншим дівчатам в селі й не снилося. Все була коло панни й вивчилася при ній всячини. Панна говорила з нею, мов із рівною собі. А й стидлива була страшенно. Там, де інші дівчата лускали зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем, ніби потайки, та перешіптуючися, вона соромилася до сліз і була б, мабуть, із сорому в землю запалася із-за того, що чула все, особливо ж коли він(Михайло) був при тім. "
