Епітети: дзвінкі потоки; сумна пісня;
метафори: ридають трембіти;
голос розносить луна;
Олесь- маленький хлопчик, ходить до школи. Кмітливий, з глибокими очима. Він любить зиму, сніг, природу. Малює на снігу візерунки. Олесь здається добрим, бо піклується за природу, роздивляється все навкруги, поки йде до школи, ділиться своїми скарбами з Федьком. Фантазує, коли роздивляється під льодом життя на тлі річки. Жалісно йому і сосни, що може вмерти, і плітку, яку схопила щука. Дядьки, вчителька, хлопці вважають Олеся дивакуватим. Бо він хоче робити все по-своєму, по іншому бачить все навкруги, більш ходить одинаком.
<span>Усердия, много, а ума мало. <span>(Человек, его качества, Усердие) 2)</span></span><span>Усердие не по разуму. <span>(Усердие)3)</span></span><span>Бывает, что усердие превозмогает и рассудок. <span>(Усердие)4)</span></span><span>Ворочает, как лошадь. <span>(Усердие) 5)</span></span><span>Без усилий нет успеха. <span>(Усердие)6) </span></span><span>Без усилия ничего не бывает. <span>(Усердие)7)</span></span><span>Из кожи лезет вон. <span>(Усердие)</span></span>
Григорій сковорода не належить до поетів - романтиків
Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомилися і як? От що цікаво!»; «Не журіться. Я зумію заховать, аби що»; «Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає»; «Пішов би до нього у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»; «Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя!»; «Давайте моє мені… З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик?»