в повисьти розповидаються про те як Витька закохався у Гальку и серед билого дня прийшов щоб заспивати серенаду.
и в кинци повисти розповидаеться як автор висловлюе головну думку героя
Пропоную скласти таку казку під назвою "Зустріч із Вечором":
Одного
зимового дня ми з товаришами дуже довго гуляли на вулиці. Ми катались
на санчатах і грали в сніжки. Ми й не помітили, як минув час. Взимку
темнішає дуже рано. Коли ми зрозуміли, що вже настав час вертатись
додому, було вже дуже темно.
Я йшов дуже наляканий - це була моя перша
самостійна зустріч із Вечором. Кожен звук навколо лякав мене: скрип
дерев, крик птахів, гавкіт собак. Я йшов, пришвидшуючи хід. Зустріч із
Вечором справила на мене велике враження. Вечір такий таємничий та
загадковий... Прислухаючись до кожного шереху, я добіг додому. Там на
мене чекала тепла вечеря. Ось якою була моя зустріч із Вечором.
Лютий, вогняний.
Нападає, забирає, палить.
Збирає данину від князя
Ненажерливий
На початку XIX століття в колах просвітлених людей тогочасного суспільства поширюється ідея з’єднання усіх слов’янських народів. Найбільш активно цю ідею просувають учасники Товариства об’єднаних слов’ян, яке було створене у 1823 році. Люди, які входили до цього товариства, мріяли про відміну самодержавного кріпосницького ладу і з’єднання усіх слов’янських народів у загальну федеративну республіку. Подібні ідеї не були байдужі і великому Кобзареві Т. Г. Шевченку, а свідченням цього є торкання цієї теми у цілому ряді творів поета. Наприклад, це поема «Гайдамаки», в якій Т. Шевченко закликав слов’янські народи до вільного мирного життя, засуджував міжнаціональну ворожнечу і розбрат між слов’янами.
Під час написання поеми Т. Шевченко виявляв великий інтерес до проблем слов’янської єдності. Про прихильність поета до інших слов’янських народів свідчить те, що прообразом головного героя поеми «Гайдамаки» став чеський натхненник визвольного руху і просвітитель Ян Гус.
Свою поему «Гайдамаки» Т. С. Шевченко присвятив ще одному чеському митцеві – П. Шафарику – вченому, наукова діяльність якого сприяла поширенню ідеї об’єднання слов’ян і зіграла важливу роль у відродженні культури слов’янських народів.
Вже з самого початку поеми автором створюється метафоричний образ «нової хати», завдяки якому великий Кобзар розкриває трагічну долю слов’янських народів:
«Запалили у сусіда
Нову добру хату
Злі сусіди...».
В образі сусідів поет зображує сусідні народи. Далі метафоричні образи поеми поглиблюються в образі слов’янської сім’ї. тут Т. Шевченко має на увазі пригнічення слов’янських народів німецькими загарбниками, яке відіграло трагічну руль у житті наших пращурів та сусідніх народів:
«Отак німота запалила
Велику хату. І сім'ю,
Сім'ю слов'ян роз'єдинила...».
В кайданах росли «слов’янські діти», але на тому ж самому пожарищі, яке розпалили німці, тліла і «іскра братерства». Отже, у поемі «Гайдамаки» Т. Шевченко висловив свої сподівання на те, що великі ідеї П. Шафарика матимуть силу і життя, виказав свої мрії про слов’янське братерство.
У присвяті поеми Т. Шевченко увів показовий образ пророка Єзекіїля, якому, за біблійною історією, було видіння, що потім стало символом відродження єврейського народу. Переосмислюючи оповідь про Єзекіїля, великий Кобзар трансформує образ пророка і проводить явні аналогії між ним и П. Шафариком. Автор прославляє вченого за те, що той злив «в одно море слов'янські ріки», в образі яких і закладається ідея єднання слов’янських народів.
<span>Образи, які використовує і створює людина, не обмежуються відтворенням безпосередньо сприйнятого. Перед людиною в образах може постати і те, що він безпосередньо не сприймав, і те, чого взагалі не було, і навіть те, чого бути не може. Це означає тільки те, що не всякий процес, що протікає в образах, може бути зрозумілий, як процес відтворення, бо люди не тільки пізнають і споглядають світ, вони його змінюють і перетворюють. Але для того, щоб перетворювати дійсність на практиці, потрібно вміти робити це і в думках. Саме цієї потреби і задовольняє уяву.</span><span>Уява - це найважливіша сторона нашого життя. Якщо уявити на хвилину, що людина не володіла б фантазією. Ми позбулися б майже всіх наукових відкриттів і творів мистецтва, образів, створюваних найбільшими письменниками і винаходів конструкторів. Діти не почули б казок і не змогли б грати в багато ігор. А як вони змогли б засвоювати шкільну програму без уяви?</span><span>Завдяки уяві людина творить, розумно планує свою діяльність і керує нею. Майже вся людська матеріальна і духовна культура є продуктом уяви і творчості людей.</span><span>Уява виводить людину за межі його миттєвого існування, нагадує йому про минуле, відкриває майбутнє. Разом зі зменшенням здатності фантазувати у людини збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва і науки.</span><span>Уява є вищою психічною функцією і відображає дійсність. Однак за допомогою уяви здійснюється уявний відхід за межі безпосередньо сприйманого. Основне його завдання - подання очікуваного результату до його здійснення. За допомогою уяви у нас формується образ ніколи не існувало або не існує в даний момент об'єкта, ситуації, умов.</span><span>Простіше сказати - позбавите людини фантазії, і прогрес зупиниться! Значить уява, фантазія є вищою і необхідні здібності людини. Проте фантазія, як і будь-яка форма психічного відображення, повинна мати позитивний напрям розвитку. Вона має сприяти кращому пізнанню навколишнього світу, саморозкриття і самовдосконалення особистості, а не переростати в пасивну мрійливість, заміну реальному житті мріями</span><span>М. </span>Чехов<span> пише про уяві наступне: «Продукти творчої уяви </span>художника<span> починають діяти перед вашим зачарованим поглядом ... ваші власні уявлення стають блідіше і блідіше. Ваші нові уяви більше займають вас, ніж факти. Ці чарівні гості, які з'явилися тут, тепер живуть своїми власними життями і будять ваші </span>відповідні<span> почуття. Вони вимагають, щоб ви сміялися і плакали з ними. Подібно </span>чарівникам<span>, вони викликають у вас непереможне </span>бажання<span> стати одним з них. Від пасивного </span>стану<span> розуму уяву піднімає вас до творчого ».</span>.