Сніг йому в очі диха,
Котик кумедно чмиха.
Вуха сховавши в іній,
Диба трамвайчик синій.
<span>З неба летять троянди - </span>
Щічки дітей квітчають.
Мама прасує банти,
Поки співає чайник.
Тато вмиває доню.
Доня смієтся: - Тату!
Треба купити поні -
В саночки запрягати.
Сонце прийшло до ганку,
Котику в очі диха...
Донечко, з добрим ранком!
<span>Донечко, з першим снігом!</span>
Ответ:
Бабуся створила засіб від страху, він став вищим, подолав прибульців та врятував рідних. Через те, що він став сильнішим - Кактус його боявся..
Объяснение:
Що таке справжня краса?ЗАЗВИЧАЙ нас приваблюють гарні люди. Але що робить когось по-справжньому гарним? Звісно, людина може дещо покращити свою зовнішність. Проте радикальні зміни часто завдають шкоди здоров’ю. Крім того, врода скороминуща: хвороби і старість панують над усіма і, на жаль, роблять своє. Однак кожен може розвинути справжню красу, внутрішню, яка дуже цінна і ніколи не зів’яне.Цінність внутрішньої красиБіблія запевняє нас, що Творець, Бог Єгова, високо цінує внутрішню красу. На підтвердження цього розгляньмо кілька прикладів.Єгова доручив пророку Самуїлу обрати з-поміж синів Єссея царя над Ізраїлем. Побачивши вродливого Еліява, пророк сказав: «Справді — перед Господом помазанець Його!» Однак Єгова сказав Самуїлові: «Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Самуїла 16:6, 7).Єгова обрав царем Давида — наймолодшого сина Єссея. У Біблії говориться, що Давид мав «гарні очі» і був «хорошого стану». Все ж він, очевидно, не був таким вродливим, як його старші брати. А втім, «Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі». Через свою недосконалість Давид зробив кілька серйозних помилок, але він мав добре серце і до кінця життя вірно служив Богові (1 Самуїла 16:12, 13). Немає сумніву, що Єгова любив його в першу чергу за внутрішні риси.Як же відрізнявся від Давида його син Авесалом! Хоча він був дуже гарним, однак не мав Божого схвалення. Ось що про нього говориться в Біблії: «Такого вродливого мужа, як Авесалом, не було в усьому Ізраїлі, щоб був так дуже хвалений,— від стопи ноги його й аж до верху голови його не було в ньому вади» (2 Самуїла 14:25). Честолюбний Авесалом зазіхав на трон свого батька і повстав проти нього. Він навіть зґвалтував Давидових наложниць. У результаті Авесалом накликав на себе Божий гнів і помер у муках (2 Самуїла 15:10—14; 16:13—22; 17:14; 18:9, 15).Що ви думаєте про Авесалома? Безперечно, його особистість відштовхує вас. Врода не компенсувала зарозумілості й невірності Авесалома і не вберегла його від загибелі. У Біблії згадується чимало приємних, мудрих людей, про зовнішність яких не сказано ні слова, адже найважливішою була їхня духовна краса.Внутрішня краса приваблюєЧи може внутрішня краса приваблювати інших? Георгіна, яка одружена вже близько десяти років, говорить: «Упродовж цілого подружнього життя я найбільше ціную в чоловікові чесність і щирість. Понад усе він прагне догоджати Єгові. Власне це спонукує його бути уважним і виявляти любов. Приймаючи якесь рішення, чоловік завжди бере до уваги мої бажання. І я відчуваю, що він мене цінує й по-справжньому любить».Деніел одружився 1987 року. Ось що він розповідає про свою дружину: «Вона дуже гарна жінка. Говорю так не лише тому, що вона приваблює мене своєю зовнішністю. Я люблю дружину за її риси. Вона завжди дбає про інших і намагається робити все від неї залежне, аби вони почувалися щасливими. Їй вдалося розвинути цінні християнські якості. Бути поряд з нею — це для мене велике щастя».У сучасному світі люди надають більшої ваги зовнішній красі, ніж внутрішній. Але нам не варто наслідувати їх. Пам’ятаймо, що досягти досконалої зовнішності нелегко, а навіть неможливо. До того ж це не найголовніше в житті. А втім, кожен з нас може розвинути привабливі риси і стати приємнішою особистістю. Біблія говорить: «Краса — то омана, а врода — марнота, жінка ж богобоязна — вона буде хвалена!» На противагу цьому «золотая сережка в свині на ніздрі — це жінка гарна, позбавлена розуму» (Приповістей 11:22; 31:30).<span>Святе Письмо вчить нас цінувати «заховану людину серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом» . Справді, внутрішня краса досяжна і значно важливіша від зовнішнь</span>
