Колись давним давно жив собі бог Землі. Його називали Всеволодом. Він дуже любив холод і тепло. І одного разу він заплакав і з двох очей у нього витікли сльози. Одна сльоза була холодна,як лід, а друга дуже тепла. Так утворилися літо та зима. Вони двоє служили йому поки він не захворів на рак крові. І він помер. Літо та зима дуже любили сперечатися. Вони ніколи не дружили. Відтоді вони не зустрічалися. Одного дня сестри зустрілися. Літо розтопило зиму, а зима заморозила літо. Так вони прожили 3 роки. І на 3 рік зима охолодила себе, а літо розтопилося. Тоді вони вирішили ніколи більше не зустрічатися. Зима собі створила осінь (холодну пору) щоб після літа йшла осінь,а не зима. А літо створило весну, щоб після зими йшла весна. Одного разу пролітав великий сокіл між всіма порами і всіх сестер він зарізав своїми крилами. Залишив тиільки їхні душі. І тому пори року робили собі відпочинок і кожна панувала на свій час. Так і дотепер.
тема: взірець для творчої людини - природа, у якій все гармонійно поєднане, включене в життєвий коловорот.
Ідея: захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії, заклик шанувати природу, тому що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом.
жанр:<span>пейзажна лiрика</span>
художні засоби:
епітети:<span>визнаних взірців,<span>творчого споко,дні вересневі</span></span>
порівняння<span> – як від озер, порослих осокою.</span>
інверсія<span> – дні вересневі</span>
риторичні запитаття - хто ж твоїй науці допоможе <span>На певний шлях ступити з манівців?</span>
Римування:<span> перехресне</span>
Віршований розмір:ямб
збірка"Рання осінь"
рік написання<span>1927</span>
Образ говорющої риби «допомагала рибалці вибирати добрі місця для ловитлі» «яка розкіш вимовити слово» народилася «серед табунів мовчазної риби» без голосу «вона стала такою, як і решта її бра тів й сестер» «крім балакучості й доброго серця, була ще дуже молодою» «я не вилов, …я приятель вашого чоловіка»
Образ рибалчиної жінки
гримнула на дітей, щоб не галасували, бо їй «ніколи вгору глянути» дорікає чоловікові, що він «навіть вилову не здатен донести до хати» «з ранку до вечора не стуляла щелепів, так багато говорила сама» вважає, що в неї «недолугий чоловік» «від влас ної балаканини не почула риб’ячих слів» Образ рибалки
гримнула на дітей, щоб не галасували, бо їй «ніколи вгору глянути» дорікає чоловікові, що він «навіть вилову не здатен донести до хати» «з ранку до вечора не стуляла щелепів, так багато говорила сама» вважає, що в неї «недолугий чоловік» «від влас ної балаканини не почула риб’ячих слів» Образ рибалки?
історична повість, так повинно бути правильно
<span />