Читаючи твір ,,Скарб,, я відразу зрозуміла яким виросте Павлусь.Адже його мати все робила для того щоб синочку було тепло й сито.Вона ходила здуваючи з нього пелюку ,а він її в гріб завів своєю впертістю ,коли йому серед ночі ,холодної ,зимньої ночі захотілось меду і мати змушена була іти по селу шукаючи мед.
Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний». Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».
<span>Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку». Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися». Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?». </span>
1.в, 2.а, 3.а, 4.в, 5.а, 6.а, 7.б, 8.б, 9.а, 10.в
Якби хтось прихованою камерою зняв фільм про один день нашого класу.А потім цей фільм розмістив би в Інтернеті, цікаво, змогли б користувачі Інтернету визначити, чи сучасні наші дівчата та хлопці, чи вони з XX століття? Ось я й подумав: що означає «бути сучасним»? За якими такими прикметами можна визначити, представниками якого часу є мої однокласники і я?
