Мені мама заплела гарні косички.
Бабуся спекла смачний пиріг.
Тато зварив червоний борщ.
Дідусь зірвав мені кисле яблуко.
Вчителька залада складну задачу.
Вчитель з музики заспівав веселу пісеньку.
Я написала в зошиті чудовий твір.
Смеркалося...Огнем кругом запалало.
Задзвонили у Констанці рано у всі дзвони.
Богу не молившись!..От мені приснилось...
Доволі мовчати!
За що,не знаю,називають хатину в гаї тихим раєм.
Вечір.Ніч.
Працювали всю ніч.
Ведуть коня вороного,розбиті копита.
Бо мене хоч били,добре били,а багато дечому навчили.
Надворі вже світало.
<em>жінка; </em>
<em>(замужняя) молодиця; </em>
Осінь
Це неймовірна пора коли хочеться дивитися у синє-синє небо де пливуть кучеряві хмарки.
Прихід осені відзначають гарно.
Все золоте, барвисте, чудове.
А також урожай добрий.
Все немов заснуло.
Дерева, пташки, ліс усе мовчить.
Ліс стоїть собі, заснули і тваринки.
Ведмідь бурий солодко спить у барлозі.
За що люблю осінь? А за те що можна безкінечно дивитися на крапельки дощу на вікні.
За те що можна випити гарячого чаю й насолоджуватися.
Єдиний мінус що в школу треба, а так гасай по калюжах скільки заманеться!
І з друзями погратись.
Ігри придумати.
Все що душа забажає.
Люблю осінь....
В українській мові відбувається спрощення груп приголосних, що сприяє поліпшенню її мелодійності.