При тихім березі вода пробігала, у діток про літо купальне питала
По старому мосту.(прикметник)по-старому живемо(прислівник)
Вона прокидалася вся зрошена потом, тривожна. Дідусь в білих полотняних штанях і сорочці, з білою бородою зазирає в вулики, щось ворожить. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. Веселі й забрьохані, ми входимо в ліс.
Сюжет твору:<span> кохання Катрі з офіцером — від’їзд москаля — народження нешлюбного сина — вигнання батьками дочки з дому — поневіряння Катрі на чужині — зустріч із москалем Іваном — самогубство героїні (в епілозі — сцена зустрічі Івася-підлітка з батьком).</span>
Тема: Розпов1дь про траг1чне життя украинскьой дивчини Катерини, яка знедолила себе и свою дитину.
Прислівники: 1. Я бачив його обличчя лише збоку. 2. Ми йшли попереду, не зважаючи на інших туристів. 3. Тато сказав, що річка десь поблизу. 4. Навколо розстилалася долина. 5. Все кругом було обвішано якимись блискучими ниточками. 6. Козак стояв навпроти, його обличчя було світле і радісне. 6. Я завжди вірив, що мрія поруч. Прийменники: 1.Збоку мене стояв якийсь молодий вчитель. 2. Попереду гурту йшло два чоловіки, яки інколи поверталися і щось кричали. 3. Поблизу села, кажуть, було колись страшне болото. 4. Навколо гір розляглися невеликі ліси. 5. Кругом мене були розкидані дрібні шматки паперу. 6. Навпроти будинку був розташований старий музей. 7. Поруч нього бігав маленький хлопчик
