Тема кохання — одна з вічних тем у літературі. Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цієї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують між собою, ми відразу згадуємо шекспірівських героїв — Ромео і Джульєтту.
Кохання Ромео і Джульетта, світле, чисте та жертовне, розквітло у часи феодальної ворожнечі. За тих умов воно було викликом усьому суспільству, без перебільшень його можна назвати навіть героїчним.
Роди Монтеккі та Капулетгі були непримиренними супротивниками, покоління за поколінням брало участь у боротьбі, коли раптом сама природа подарувала їхнім нащадкам несподіване диво: двоє зустрілися і покохали один одного. Тоді усі умовності, стара мораль, навіть небезпека виявилися неважливими. Саме таким і має бути справжнє кохання, саме в цьому і ховається його переможна сила.
Ллється кров, обставини змушують Ромео стати проти власної волі вбивцею, він вимушений тікати, взагалі усе темне та зле протистоїть цьому почуттю, усе ніби покликане заважати закоханим. Але Ромео здатен ризикнути життям лише заради того, щоб побачитися з Джульеттою, навмисне затягуючи зустріч. Джульєтта також ладна піти на ризик в ім'я кохання, приймаючи зілля, що допоможе їй зімітувати власну смерть: лише так вона діставала змогу вирватися з павутиння умовностей і зовнішніх обставин.
Кохання має більшу цінність, ніж життя, на думку обох закоханих. Життя нічого не варте, якщо не можна бути разом.
Так їхнє почуття виявляється сильнішим за смерть, хоча лише смерть дозволяє їм об'єднатися. Герої гинуть, але насправді це не поразка, а перемога кохання. Програє стара мораль ворожнечі: трагічна розв'язка особистої долі Ромео і Джульетта примиряє старше покоління Монтеккі та Капулетгі.
"Немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про Ромео і Джульєтту", — стверджує наприкінці п'єси Шекспір. Але цей сум — світлий, а трагедія в цілому — оптимістична. Обставини не знищили кохання, не роз'єднали Ромео і Джульетту. Мораль кохання — а кохання завжди символізувало саме життя — приходить у світ і утверджує нові цінності, нехай навіть настільки дорогою ціною, дарує надію на краще. Попри все, життя перемагає смерть, а любов — ненависть.
Они пошли по разным дорогам когда митраша пошел на север его поджидала беда из которой он не мог бы выйти живым но он вышел и пришел первее своей сестры кличка который золотая курица а еще там деревья стонали
Желание совершить геройский поступок не покидало Петра Ростова и, в конце концов, стало навязчивой мыслью.
И вот мечта Пети сбылась – он принимает участие в военном сражении под Вязьмой, но действует он крайне безрассудно: он нарушает приказ и скачет не туда, куда нужно было, а под огонь французов, стреляя несколько раз из пистолета в сторону врага. После этого инцидента ему запрещают принимать участие в военных действиях.
Огорченный Петя вновь нарушает приказ – на этот раз он, невзирая на запреты, берет участие в атаке с Долоховым и Денисовым.
Предостережения сослуживцев оказались не напрасны – молодой и неопытный Петя Ростов получает серьезное ранение и гибнет тут же на поле битвы.
Известие о смерти Пети его родные восприняли с ужасом – они все искренне любили этого милого и веселого шалуна. Его сестра Наташа назвала в его честь своего единственного сына.