<span>У творі "Тигролови" зображується вся жорстокість тогочасного тоталітарного режиму Сталіна. Ми бачимо яким було життя українців. Але твір дає нам зрозуміти, що були такі, як і Григорій Многогрішний, який боровся за свою свободу та незажалежність. Ми бачимо, що українці були "розкидані" по всьому світу. Тобто, вони були змушені покидати свою рідну неньку Україну. Твір відображує те все жахливе, що бачив Іван Багряний, і як все було насправді.</span>
Оповідання «Приблуда» С. Васильченко написав 1925 року. Сюжет оповідання «Приблуда» взято із життя дитячого будинку. Адже у 20-х роках XX ст. Васильченко був завідувачем дитячого будинку. Васильченко у оповіданні хотів аоказати нове в людських стосунках, в людській психології. Вихованці, котрі живуть у досить скрутних матеріальних умовах, письменник показує нам – у їх взаєминах паростки людської моралі та гуманності. В оповіданні піднімається така нагальна проблема того часу: ліквідація дитячої безпритульності. Безхлібне й невеселе життя дітей-сиріт, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумним і зажуреними. Але досить сказати їм ласкаве слово, приголубити, як вони щиро, по-дитячому втішаються. Саме завдяки цьому оповідання набуває оптимістичного звучання. Умови життя в дитячому будинку вкрай складні — діти по троє сплять на одному ліжку, немає одягу, немає їжі, «хліба ні кришки». Діти знали, що за зовнішньою непривітність, сердитістю, постійною буркотливістю Параски Калістратівни (так звали завідувачку) криється чуле й добре серце. Вона цілий день клопочеться й свариться то з інспектором, то з дітьми, бо ледве дає собі раду, чим нагодувати, у що вдягнути та взути силу-силенну дітвори, яку закинули в дитячий будинок Безпритульність, розруха, голоднеча за перши революційних років.)
Не буди лихо- воно саме прийде!
Недавно ми були у лісі, ходили по гриби. Тільки увійшли, на пеньочку розкрили свої парасольки опеньки. Далі під берізкою красувався великий червоноголовець. Біля стежки росли решетняки. У цей день ми назбирала повну корзину грибів.