Сказка о русалке. Однажды, в глубине вод король морей и океанов решил провести испытание:какая из русалок самая мудрая. Чтобы узнать ответ , он созвал всех русалок и сказал им ответить на вопрос, что такое жизнь. Каждая из них рассказала своё мнение. Одни говорили, что это красота каждого мгновения, другие, что это сон, и другое. Но лишь одна русалка молчала. Король заинтересовался, какой же у нее ответ. Он спросил, но она просто молчала. В зале наступила тишина. Вдруг все услышали приятный шум воды и увидели удивительный подводный мир. Тогда все поняли, что жизнь нельзя описать словами. Что жизнь у каждого имеет свою расцветку. С тех пор, эту русалку считали самой мудрой и шли за советом только к ней. А король взял ее замуж. Конец.
Багато людей цікавляться чому люди перетворюються и и що ними керують у цей час.Тільки декілька людей зможуть відповісти.Але усе на багато легше.Зараза поясню, по-перше хто такий хамелеон це тварина яка має здібності змінювати колір своеї шкіри,як і людина.Тільки людина змінює не колір, а настрій який може маскувати.А по друге деякі люди як и хамелеон маскуються за іншими але не зовсім розуміють навіщо з такими людьми займаються психологи.Щоб ті допомогли їм розкритися.Хамеліон як і люди дуже не схожі один на одного
<span>У казці прославляється мудрість і кмітливість простої дівчини, яка зуміла перехитрити пана.</span>
Тарас Григо́рович Шевче́нко — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф.Народився 25 лютого (9 березня) 1814[3] у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині село Звенигородського району Черкаської області) в закріпаченій селянській родині Григорія Івановича Шевченка та Катерини Якимівни Бойко козацького походження.Згідно з родинними переказами його діди і прадіди козакували, служили у Війську Запорізькому, брали участь у визвольних війнах і повстаннях, які відбувалися в Україні XVII–XVIII ст. Ці повстання були жорстоко придушені і нормальне суспільне життя у регіоні Черкащини, Полтавщини, Київщини, Брацлавщини на тривалі роки було порушене. Основна частина місцевого населення була закріпачена і зубожіла.