Прикметник — це самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання <em>який? яка? яке? чий? чия? чиє?</em>
Ознака предмета визначається за кольором (<em>червоний</em>), за розміром (<em>великий</em>), за матеріалом (<em>скляний</em>), за приналежністю (<em>братів</em>), за сприйняттям на смак, дотик, нюх (<em>солодкий, м’який, духмяний</em>), за зовнішніми прикметами і внутрішніми властивостями (<em>білявий, стрункий, веселий</em>), за просторовими й часовими відношеннями (<em>далекий, ранній</em><span>)</span>
Соловейку,як ти гарно співаєш
Я тебе,<span>мій рідний краю,люблю більш за все на світі
Що будемо робити</span><span>, шановна громадо?
Любі друзі,чи гарно я співаю?</span>
Мени все стало почуто.
Мени стало почуто батькову розповидь.
Я рисую рисунок на бумаге с помощью линейки и карандаша
Краплі дощу барабанили по деревах, кущах і даху