Одяг : шнурівка,спідниця,кибалка,кожухи,кичка,корсет,чобітки,штани,сорочка,каптан.
Страви: свиняча голова,локшина,індик,куліш,каша,мед,брага,горілка,сивуха.
Танці: третяк,гайдак
Музичні інструменти: кобза,бандура,сопілка,санжарівка
Звичаї і обряди: віддають поклон, люди підносять хліб і сіль,ідучи в гостину; для сватів приготвлено рушники до сватання; обряди поховання та поминання
Транспорт: човен,коні
Козацька зброя: списи,мушканти,щит.
Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори, які присвячені знаменитій історичній особі, значній історичній події або безименному герою таких подій. Історічні пісні з'явились у 15-му столітті, коли український народ боровся з турецько-татарськими загарбниками. Багато історичних пісень присвячено визвольній боротьбі українського народу за часів Б. Хмельницького, стихійним селянським повстанням, тощо.
Вперше назву «історичні пісні» використав у середині 19-го століття Микола Гоголь.
Історічні пісні успадкували традиції як героїчного епосу часів Київської Русі, так і українських дум, з якими у пісень є чимало спільних рис.
Серед художніх особливостей історичних пісень - виражена епічністьтвору, однакова кількість складів у рядках вірша, поділення на строфи, чіткий порядок римування (за схемами «аабб» або «абаб»).Проте ж, найдавніші історічні пісні були не римованими.
Дідусь хлопчика був незвичайно вмілою людиною і мав «золоті руки». Він настільки багато усього вмів, настільки багато допомагав людям, що його «знав увесь повіт». Найдорожчими для дідуся була «земля, вірна жінка і пісня». Він настільки поважав свою дружину, що коли пізно повертався з заробітків, не смів її будити і проводив ніч під її вікном. «…Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда».
Лаконізм, композиція новели доволі строга, згорнена, невелика кількість персонажів, однолінійність сюжету. Новела має несподівану кінцівку та відрізняється динамічністю.
Цеповчальне алегоричнеоповіданняз чітковислоіленою мораллю.