Творча практика Олександра Олеся та Миколи Вороного має
чимало спільних рис. Поетів об’єднує тематичне коло. Обидва з них торкались
питань вірності батьківщині, її єдності, революції 1917 років,
які знайшли відображення
у збірках М. Вороного «За Україну» та О. Олеся «Чужина». Митці прагнули оновити
віршову техніку, шукали нові жанрові форми.
Письменники використовують у своїх поезіях наказові форми, що також їх
споріднює. Наприклад, вірш «Епіталама» М. Вороного промовляє: «Поспішайте від
життя взяти все і все віддати!». О. Олесь у свою чергу лірично закликає:
«Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде!». Обидва автори наголошують
на тому, що необхідно отримувати насолоду від життя, тим
самим розвиваючи гедоністичну («насолодницьку») тематику у своїй
поезії.
Отже, в ліриці О. Олеся і М. Вороного чимало спільного. Зокрема спільні теми,
мистецькебачення, світогляд. Однією з головних моделей у
творах цих письменників можна вважати імператив
(наказовість).
Закінчились канікули.брами літа замикає осінь.сонце не палюче,але ласкаве і лагідне.повітря прозоре ,легке,але вже прохолодне.край ,наче писанка.навкруги краса:червоніє горобина,золотяться березові гаї,жовтіє листя.осінь вражає своїми барвами!
<span>У казці І. Я. Франка розповідається про долю головного героя — Лиса Микити. Це справжнісінький собі лис, який усе своє життя займається крадіжками. Він був дуже хитрий, тому обминав усі небезпеки. Тільки одного разу його майже впіймали. Пощастило Микиті врятуватися: він сховався у діжці з фарбою. Тільки після цього він став фарбованим. Спочатку ми бачимо, що з цього Лис Микита навіть отримав користь. Звірі обрали його царем, кожного дня годували, бо боялися дивного звіра. Правда Фарбованого Лиса була така: «Хто був дужчий, той ліпший, а хто слабший, той ніколи не виграв справи!»
</span>
Дід рудий, баба руда" - співають Наталка, возний і виборний
Тема: роль праці в житті людини .
Ідея: закликає народ до праці, і показує, що щирим робітникам завжди шана і дяка
Характер: веселий, бадьорий, бойовий, оптимістичний.
Проблематика: “Для чого нам потрібна праця?” “До праці” художні засоби:
Риторичні оклики: Долю онукам дамо!
Епітети: Довгий той шлях і важкий Анафора: Ми на роботу на світ народились, Ми для борні живемо!