БУ́ДЬ-ДЕ (у будь-якому місці), АБИ́ДЕ, ХОЧ ДЕ́.,ДЕ ПОПА́ЛО[ДЕ ПОПАДЕ́]розм.,ДЕ ХО́ЧЕШ[ДЕ ХО́ЧЕТЕ, ДЕ ПРИПА́ЛО[ДЕ ПРИПАДЕ́], ДЕ ПРИЙШЛО́СЯ[ДЕ ПРИ́ЙДЕТЬСЯ],ДЕ Б [ТО (ТАМ)] НЕ БУЛО́ [НЕ БУ́ДЕ]
залізниця, а може бути сталевий прокат (використовується в металургії)
Вивчаючи українську літературу, я помітив, що жодні події у нашій складній, але героїчній історії не лишилися без відображення у літературі. Славетне козацтво, діяльність відомих історичних осіб, повстання, гіркі та трагічні події війни або чужоземного поневолення — все знаходить своє відбиття у творах наших письменників або у народних творах. Я думаю, це цілком природно: людина має висловитися, коли їй щось болить. Так само і народ висловлюється шляхом створення творів, тоді стає ніби легше. Січові стрільці — це непересічне явище в історії України. Коли відгриміли події революції 1917 року, в нашій країні запанував справжній хаос, влада переходила з рук у руки, все постійно змінювалося. Різні сили боролися між собою — хто за владу та панування, а хто за правду та життя народу.
Січові стрільці діяли під проводом своїх керівників Євгена Коновальця та Андрія Мельника. Внаслідок їх дій 14 грудня 1918 року було відновлено УНР. Про діяльність січових стрільців дізнаємося з історичних книжок, але ж то тільки сухі факти. Багато чого можна дізнатися також з так званих стрілецьких пісень. Ці пісенні твори дуже своєрідні. Часто в них використовуються суто фольклорні елементи та образи-символи: червона калина, буйні вітри тощо. Головним мотивом стрілецьких пісень є глибокі патріотичні почуття. У складні історичні часи січові стрільці по-справжньому вболівали за зміни на краще, за стабільність та добробут в Україні. Вони вірили у краще майбутнє та готові були боротися за нього. У стрілецьких піснях висловлюється палке бажання бачити свою Батьківщину незалежною, багатою, квітучою державою. Часто оспівуються стрілецькі ватажки. Це були віддані своїй справі люди, готові віддати власне життя за своїх товаришів та за долю України. Стрілецькі пісні пройняті патріотизмом, сміливістю та завзяттям.
Мені дуже подобаються стрілецькі пісні, бо з їх допомогою ми можемо дізнатися набагато більше про історію нашої Батьківщини. До відомих нам дат, подій та фактів додаються почуття, переживання людей, що творили нашу славетну історію. Вони постають у нашій уяві немов живі, і ми пишаємося ними.
1. В
2. А
3. Б
4. В
5. Б
6. А-4, Б-3, В-1, Г-5, Д-2
7. А-3, Б-1, В-5,Г-2, Д-4
8. Перекидатися з верху на верх, сидіти з ранку до ночі, йти в глиб гаю, вирушати в друге село.
9. Іти по дорозі, сидіти за столом, запитати про зустріч, знаходитися на вулиці (непохідні прийменники).
<span>Міські та сільські ластівки живуть поряд з людьми. Вони прикріплюють свої гніздечка до виступів дерев’яних стін, над вікнами, на горищах, під дахами будинків, де живуть люди. А у селі ці пташки часто оселяються у повітках та хлівах (це будівлі, де тримають свійських тварин).</span><span><span>Берегові ластівки гніздяться у норах, які самі ж і викопують у високих берегах річок, схилах ярів, старих кар’єрів.</span><span>Навесні можна побачити ластівок, що носять у дзьобиках багнюку з калюж, солому, тоненькі гілочки. Саме з цих матеріалів вони ліплять свої маленькі ошатні гніздечка.</span></span><span>Іноді в ластівчиному гнізді оселиться горобчик. Ластівка тривожно в’ється навколо гнізда, намагаючись вигнати непроханого гостя. Та іноді й залишає своє гніздо і починає ліпити нове. Адже ластівки – дуже миролюбні пташки. Вони не люблять і не вміють битись, сваритись.</span><span>Яєчка висиджує тільки мама-ластівка, а тато носить їй їсти. Про малих ластів’ятподружжя дбає разом, здобуває їм їжу. Ластівки дуже спритно ловлять комашок просто на льоту. Ластівка виводить пташенят аж двічі протягом літа. А на початку осені ластівки збираються у великі зграї. Літають у повітрі, сидять на дротах, готуються до важкого польоту у вирій, аж до далекої Африки.</span><span>Цих малих пташок люблять у нас в народі. Люди склали про них казки, легенди, пісні, поети написали вірші.</span>