Кликав- п.ф-кликати ,повнозначне,однозначне,незапозичене,
Згубився -п.ф-загубити,повнозначне,однозначне,незапозичене
Лебедь проверочное слово: лебедушка Лебедь однокоренное проверочное слово с проверочной гласной и согласной в корне: лебедушка. По произношению проверочного слова становится понятно, что в корне слова "лебедь" пишется буква "е", а не "и", как слышится, а в конце слова пишется согласная "д", а не "т", как слышится.
Я давно мріяв про собаку. У мого друга Павліка була собака-вівчарка Дік, у однокласника Міші був дог по кличці Тедді. Навіть у сусідської дівчинки Маші була болонка Ляля.
Одного разу я прокидаюся дуже рано. У моїй кімнаті хто-то посвистував і скиглив. Я відкрив очі й побачив в кутку кімнати, на підстилці, справжнього живого цуценя коллі. Я не повірив своїм очам. Але тут відкрилася двері, і в кімнату зайшли тато з мамою. Вони сказали, що це подарунок до дня народження.
Я дуже зрадів, схопився з ліжка і схопив цуценя на руки. Щеня мені дуже сподобався: рыженький, толстенький, незграбний, з довгою витягнутої мордочкою. Я давно придумав кличку свого цуценяті і тому відразу назвав його Джим. Папа тут же смішно і важливо сказав: «Дай, Джим, на щастя лапу мені». Я поставив цуценя на підлогу. А він раптом зробив калюжу. Мама спохмурніла. Але я швидко побіг за ганчіркою і сказав, що буду доглядати за собакою сам.
Вдень до мене прийшли в гості Маша і Павлік з Мішею. Я з гордістю показував їм свого Джима.
Я ніколи не забуду цього дня. День, коли моя мрія здійснилася.
Біля (прийменник) вогню (обставина, іменник) присяду (присудок, дієслово) в
(прийменник)
час (обставина, іменник) смеркання (означення, іменник), щоб (сполучник) руки (підмет, іменник) обігріти (присудок, дієслово) тут (обставина, прислівник) на
(прийменник)
мить (обставина, іменник), щоб
(сполучник)
серце (додаток, іменник) нахололе (означення, дієприкметник) відігріть (присудок, дієслово) в
(прийменник)
цій (означення, займенник) осені (додаток, іменник), що (підмет, займенник), може (вставне слово не є членом речення, за морфологічними ознаками - дієслово), вже (обставина, прислівник) остання (присудок, прикметник).
Схема речення: [ ], щоб ( ), щоб ( ), (що ).
Питання треба ставити так: від головного речення до першого і другого
підрядного (навіщо? з якою метою?), від другого підрядного до третього
підрядного (яка?).
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і послідовною); 1 просте речення - головне, односкладне, означено-особове, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення - підрядне обставинне мети, односкладне, безособове, поширене, повне, неускладнене; 3 просте речення - підрядне обставинне мети, односкладне,
безособове,
поширене, повне, неускладнене; 4 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом.