Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження — духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття — завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб.
Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.
Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба.
Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну Норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.
Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». І дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина.
Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності.
Завантажити в zip-архіві - Хліб — найбільше багатство (твір-роздум на мораль
<span>Я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. Треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим. </span>
Зима - пора року, що триває в Північній півкулі Землі з моменту зимового сонцестояння (21 або 22 грудня) до моменту весняного рівнодення (20 або 21 березня. Зима включає три календарних місяці: грудень, січень і лютий і становить 90-91 календарний день. Характеризується зниженням температури, встановленням снігового покриву. Найхолоднішим місяцем вважається - січень, найтемнішим груднень.
Напиши яка твоя мрія,тоді напишу твір.
У кожного із нас є своя мрія про майбутню професію. Адже від вибору професії залежить твоя доля. Коли я буду дорослим, я хочу стати міліціонером. Професія міліціонера не менш складна і відповідальна, ніж інші професії. Адже міліціонер повинен відмінно знати не тільки теорію своєї роботи, але і бути чудовим практиком.
Мої друзі не зажди позитивно сприймають мій вибір, часто насміхаються. Проте я остаточно вирішив що я у майбутньому хочу стати міліціонером. Захищати людей та допомагати людям у складних ситуаціях – основне завдання міліціонера.
Для того, щоб стати міліціонером потрібно бути сміливим, витривалим, мати міцне здоров’я та нерви. Гарно вчитись, бути дисциплінованим.