Літає метелик літає аж бачить ромашка цвіте й веселіє а тоді питає
-як справи моя красуне?говорить метелик
-та нічого хочеш мій дрогоціний нектар?питає ромашка,
-гаразд,відповідає метелик
-але ти виконай моє прохання принось мені багато води,
-добре!відповів метелик,
Він багато працював але всетаки напився нектару ромашки,
Неочікувано швидко прийшла осінь. На вулиці похолодало. Стало швидко жовтіти листя, яке ще недавно було яскраво зеленим. Подув холодний вітер і поніс, наче човники, дубові листочки.Небо покрилось сірими хмарами. Пішов рясний дощ.
Прийшов перший місяць весни — березень. Сніг ще лежить заметами в лісах і перелісках, але він став сірим і щільним, важким від води. Побігли струмочки. Ночами морозу вдається зупинити їхній веселий біг. Але все одно всюди відчувається весна. Прозорим блакитним небом пливуть хмари. Повеселіли птахи. Перша зелень крихітних листочків так радує серце — весна прийшла!
І з'являються перші ніжні квіти серед снігу, що тане, і зволоженої землі. Це пролісок! У кожному куточку країни він свій. У Сибіру — це фіолетово-синій простріл, або сон-трава. У середній смузі пролісками звуть блакитну чубарку, білу анемону, медунку, гусячу цибулю, жовтий первоцвіт.
О , мово!О , слово!О, гомін віків!
О, предків послання нащадкам!
Пройшла перепони століть і років!Живеш у піснях і колядках!
Народ мудрий мій тебе, мово, плекав,
Щоб дітям своїм передати!
Щоб мудрість народу з нас кожен ввібрав,
Нам мову потрібно плекати!