Тема: зображення ліричної героїні, яка передає радість усім навколо Ідея: прагнення героїні донести до читатів радість, оптимізм у будь-якій ситуації Основна думка: Радість спинити не можна, бо «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли» Художні засоби вірша «Радість» епітети «безжурний вітрогон-xлопчина», «між людьми похмурими» порівняння «як безжурний вітрогон хлопчина»; «а хлопчина рветься, як метелиця,» метафора «радість тулиться», «поле стелиться», «Козачка варяють попід мурами》
Жив був на дні морському маленьке загадкове створіння. Ніхто не міг
сказати, що воно таке є. Він був маленький за розміром, зеленого
кольору, в нього було 4 коротенькі лапки та великі гарні чорні очі. І
звали його Дото. З того часу, як Дото з'явився у пруді всі боялися що
він їх з'їсть, проте Дото їв лише водорості. Але він дуже сумував через
те, що в нього немає родини. Але одного разу Дото потоваришував з рибкую
Моллі. Моллі захищала Дото від хижаків, а Дото, в свою чергу, кожний
день веселив Моллі. З того часу в воді живуть два найліпші друга-Моллі
та Дото.
Прости если похоже на бред!))
.ьтоооооооооооооооооооооооо це просто провірка
Омелько — працьовитий селянин, виснажений панщиною. У нього здорові, загорілі, жилаві руки, сухорляве і бліде обличчя. Ставши хазяїном, Кайдаш продовжує багато працювати. Набожність уживається в ньому з пияцтвом. Нерідко з церкви він звертав у шинок запивати «давнє панщане горе». Письменник майстерно передає, як втрачається межа між виявами забобонності Кайдаша і хворобливого стану його психіки від постійного перепою. Такий Кайдаш не смішний, а викликає глибоке співчуття. Його слабкості Нечуй-Левицький пояснює соціальними факторами, хоча й не наголошує на них, а зосереджується на розкритті самого характеру в його індивідуальних виявленнях. Отже, ідеал «господаря-хлібороба» не міг зреалізуватися під час кріпаччини. З повісті «Кайдашева сім'я» видно, як важко й неоднозначно він відроджувався в посткріпацьких умовах, коли довгі часи безправ'я, безземелля знищили інстинкт господаря.