Вася является главным героем повести Короленко "В дурном обществе". Вася- сын судьи, а значит не из бедной семьи. Он был всегда сыт, одет, у него были игрушки с которыми он играл, а вот Валек и Маруся были детьми подземелья у них не было дома, игрушек, были всегда голодные и они не были уверены, что Тыбуций их отец.
После того как умерла мать, отец Васи перестал обращать на него внимание. Он все время думал о матери. Это и стало причиной того что сын становился бродягой. Скоре всего именно это и объединило Васю Марусю и Валька. В своем доме он считал себя чужим и никому не нужным. Он часто сравнивал отношение собственного отца и отношения Тыбуция С Вальком.
Вскоре Валек и Маруся стали для него очень близкими друзьями. Дружба этих детей смогла дать им то, чего им так сильно не хватало. Валек успокаивал Васю, убеждая того, что его отец очень любит. Их Эти бедные дети были немыслемо рады знакомству с Васей, ведь среди сверстников друзей у них не было.
Вася сильно дорожил дружбой с Вальком и Марусей, в связи с этим он не винил их за воровство. Он стал понимать что такое жить в нищите. В ситуации с куколкой у васи проявляется забота и доброта. Он на столько сильно проявил свою заботу, что даже смог пожертвовать куколкой своей сестренки Сони, которую ей подарила мама. Препятствие между Отцом и самим Васей разрушился после этого случая. Вася понял что его отец все же очень сильно любит его. Эта история учит человека быть милосерднее проявлять любовь и заботу к окружающим.
Весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині, радість журавлина, кохана Україна, чорнім небі, огні ласкаві , чоботи криваві , удар огнистий , страднице свята - епітети . І ти у сяйві і намисті подібна сонцю і весні , даль степів, мов крил розмах , а в чорнім небі — круки, круки...т<span>о ти розп'ята на хресті - порівняння .</span>
Твір «Човен» Є.
Гребінки є однією з перших оригінальних балад у новій українській
літературі. Вміщений він у першій збірці письменника «Малороссийские
приказки» й позначений виразними рисами романтизму.
Вірш «Човен» має автобіографічний характер роздумів молодого поета, що
вирушає з рідного хутора в Петербург, мовби кидається в піняві хвилі
розбурханого житейського моря, яке спочатку грається, а там і нещадно
розбиває одинокий човен.
Романтизовано схвильована розповідь досягається засобами народної
поетики; хвилі — «мов чорнії гори», хмари — «як темная нічка», громи
гуркотять — «мов голос небесної кари», «пустують по піні мавки».
Проте у автора відсутнє відчуття приреченості…
Вже саме твердження про неможливість заховатися від світу, від життя, і
навіть більше — розуміння, що «не можна ж вік цілий пробути з собою
одним»,- свідчать про активність накресленої автором життєвої програми.
Попрощавшись із хуторським «покоєм», не маючи певності, що «недоля і
лштее горе» минуть його в столиці, автор ради служіння вищій меті
сміливо пускається в «світ білий».
Вірш «Човен» стоїть дещо осторонь більшості творів і є своєрідним
маніфестом молодого Є. Гребінки.
У вірші «Човен» Гребінка висловив свої душевні переживання, свої
побоювання, свої роздуми про майбутнє життя. Але цей твір є близьким
кожній людині, бо всім нам властиві почуття і переживання, які вклав
поет у вірш.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/choven-yevgen-gribinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Революції в Україні та неспроможність народників розкрити всіх суспільних питань. Заклик народу йти вперед не змінюючи курсу! Курсу до незалежності
1) <span>Народився </span><span>23 </span><span>листопада (за </span><span>ст. ст.) </span><span>1878р. в Кризі (Білопіллі).
2) </span>Маючи 4 роки, навчився читати від матері
3) В 9 років написав перший вірш
4) Не любив навчання
5) <span>1923 </span><span>року Олесь переїхав з Австрії до Чехословаччини й поселився в </span><span>Горних </span><span>Черношицях. Через три роки переїжджає до Ржев- ніц, околиці Праги, а з </span><span>1931 </span><span>року мешкає вже в самій Празі.
6) </span><span>В юнацькі роки Олесь захопився вивченням мов, багато працював над англійською, польською, болгарською, сербською мовами, проте за довгі роки на чужині втратив той інтерес і жив переважно в полоні своїх страждань.
7) </span><span>22 </span><span>липня </span><span>1944 </span><span>року О. Олеся не стало. Друзі поховали поета на празькому цвинтарі </span><span>Олинани. </span>